Студенти, які обирають спеціальність 281 «Публічне управління та адміністрування», готуються до роботи в одній із найвідповідальніших і найважливіших сфер – управлінні суспільними процесами. У цьому контексті практика та дипломування відіграють ключову роль у формуванні висококваліфікованих і компетентних фахівців. Ці елементи освітнього процесу забезпечують комплексний підхід до навчання, поєднуючи теоретичні знання із практичними навичками.

Практика

Практика студентів кафедри публічного управління та адміністрування є невід’ємною складовою підготовки здобувачів вищої освіти за всіма рівнями вищої освіти. Вона спрямована на закріплення теоретичних знань, отриманих студентами за час навчання, набуття та вдосконалення практичних навичок і умінь за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування».

Практика в органах публічної влади або адміністративних структурах дає студентам унікальну можливість побачити реальну роботу управлінських механізмів. Вони вчаться:

• працювати з документами (постановами, розпорядженнями, планами розвитку тощо);
• брати участь у підготовці рішень;
• оцінювати ефективність управлінських процесів.

Таке занурення у професійне середовище дозволяє розвивати ключові компетенції управлінця, такі як стратегічне мислення, вміння працювати в команді та адаптуватися до сучасних викликів.

При проведенні практики кафедра керується Положенням про проведення практики студентів Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій.

База практики – це компанії-партнери кафедри:

• Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України
• Національне агентство України з питань державної служби
• Національний банк України (Департамент забезпечення діяльності Національного банку України)
• Київська міська державна адміністрація
• Державна служба якості освіти
• Центр комп’ютерних технологій «ІнфоПлюс»
• Компанія НетКом Текнолоджи
• ЦНАП Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації
• ЦНАП Подільської районної в місті Києві державної адміністрації та ін.

Дипломування

Кваліфікаційна дипломна робота – це кульмінаційний етап навчання, який інтегрує всі отримані знання і навички. Її значення полягає в:

• розробці реальних рішень (написання роботи часто передбачає аналіз конкретних кейсів, які відображають управлінські виклики в певному регіоні чи секторі. Це дозволяє студентам запропонувати інноваційні підходи до їх вирішення);
• оцінці ефективності політик (наприклад, студент може проаналізувати вплив певної державної програми або законодавчої ініціативи);
• підготовці до майбутньої кар’єри (здатність студентів аргументувати свої висновки і захищати пропозиції формує впевненість і професійну компетенцію).

Виконання випускної атестаційної роботи бакалавра/магістра є завершальним етапом навчання студента на відповідному ступені освіти. Порядок та процедуру попереднього захисту роботи та процедура захисту перед Державною екзаменаційною комісією відображена в Положенні про кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти у Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій.

Академічна доброчесність

У сучасному світі, де ефективне публічне управління вимагає високого рівня професіоналізму, академічна доброчесність є ключовою цінністю для студентів і викладачів. Вона не лише забезпечує чесність у навчанні, а й формує етичну основу для майбутніх управлінців, які працюватимуть на благо суспільства.

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та правил, яких дотримуються учасники освітнього процесу. Для студентів спеціальності «Публічне управління та адміністрування» це має особливе значення, оскільки вони готуються до ролі відповідальних лідерів, які мають діяти чесно та прозоро. Відтак академічна доброчесність надзвичайно важлива для майбутніх управлінців за низкою векторів:

• формування репутації – чесність і прозорість у навчанні створюють міцний фундамент для довіри до майбутнього управлінця;
• підготовка до реальних викликів – дотримання етичних стандартів у навчанні вчить працювати з повагою до закону та суспільних норм, що необхідно в публічному секторі;
• уникнення корупції – студенти, які цінують доброчесність, менш схильні до прийняття неетичних рішень у професійному житті.

Як бачимо, академічна доброчесність є не лише вимогою до навчального процесу, але й невід’ємною складовою формування професійної етики майбутніх управлінців. Студенти, які дотримуються цих принципів, не лише досягають академічних успіхів, а й стають відповідальними лідерами, готовими змінювати суспільство на краще.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами вищої освіти при виконанні кваліфікаційної роботи є обов’язковим та передбачає дотримання всіх положень Кодексу академічної доброчесності Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема:

• самостійне виконання завдань
• дотримання етичних норм спілкування, студенти повинні поважати честь і гідність учасників освітнього процесу, навіть якщо їх погляди інші
• використання у навчальній та дослідницькій діяльності лише перевірених та достовірних джерел інформації та грамотне посилання на них
• інформування викладачів та здобувачів вищої освіти про недопустимість порушення норм і правил академічної доброчесності
• можливість звертатися до Комісії академічної доброчесності Університету з метою розгляду порушень академічної доброчесності учасниками освітнього процесу та притягнення їх до відповідальності

Перевірка на плагіат передбачає два види робіт:

• технічна перевірка
• експертний аналіз.

Технічна перевірка на наявність запозичень (плагіат) в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій здійснюється з використанням відповідних технологій та комп’ютерної програми StrikePlagiarism.

Експертний аналіз має на меті виявлення запозичень ідей, рішень, моделей, методів тощо, та здійснюється комісією зі складу викладачів кафедри публічного управління та адміністрування.

За підготовку файлу роботи, що підлягає перевірці, відповідає автор роботи (студент). Формат файлу повинен бути прийнятним для перевірки на плагіат (підтримуються формати файлів .doc, .docx, .pdf, .odt, які не містять елементів захисту).

Під час підготовки файлу роботи забороняється використовувати будь-які методи обману сервісів перевірки на академічний плагіат, зокрема забороняється:

• заміна текстових символів на візуально ідентичні зображення;
• заміна окремих букв одного алфавіту на аналогічні за написанням букв іншого алфавіту (наприклад, заміна кириличних букв на відповідні латинські і навпаки);
• вставка додаткових текстових символів, які візуально не видимі.

У випадку виявлення факту спроби обману під час перевірки на наявність академічного плагіату в поданих роботах приймається негативний висновок зі складанням відповідного протоколу і така робота не приймається до захисту.

Виявлені у тексті твору запозичення вважаються правомірними, якщо вони є:

• власними назвами (індивідуальними найменуваннями окремих одиничних об’єктів, у т.ч. найменуваннями установ, назвами праць, які досліджувалися у творі, бібліографічними посиланнями на джерела та ін.);
• усталеними словосполученнями, що характерні для певної сфери знань;
• належним чином оформленими цитуваннями;
• самоцитуванням (фрагментами тексту, що належать автору твору, опубліковані або оприлюднені в електронній формі ним у інших творах, наприклад, у тезах доповідей конференцій, звітах з виробничої або переддипломної практики тощо).

Чесність у навчанні – це перший крок до чесності у професії!