Академічна доброчесність - сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності, виконання покладених на них обов’язків з метою забезпечення довіри до результатів навчання, наукових (творчих) досягнень, а також адміністрування освітнім процесом

Засадами академічної доброчесності є:

• повага до людської гідності, прав людини, недискримінації та рівності учасників освітнього процесу - визнання того, що кожна людина має право на однакову повагу до своєї гідності, на яку не можна посягати за будь-яких умов, зокрема застосовувати методи, що принижують людську гідність, як покарання за невиконання чи неналежне виконання обов’язків;
• чесність - порядність і відвертість у освітній діяльності, проведенні наукових досліджень, здійсненні практичних робіт, недопущення будь-яких форм обману, брехні, шахрайства, крадіжки або інших форм нечесної поведінки в навчальній, педагогічній і науковій діяльності;
• законність - суворе дотримання в діяльності членів академічної спільноти норм чинних нормативно-правових актів України,  а також стимулювання до цього інших;
• відповідальність - сумлінне та неухильне виконання покладених обов’язків, завдань та функцій, дотримання посадових інструкцій, положень, правил, здатність відповідати за результати своєї діяльності та взятих на себе зобов’язань;
• компетентність і професіоналізм - здобувачі освіти та працівники зобов’язані підтримувати найвищий рівень компетентності у сфері професійної діяльності та навчання, складником якої є постійне підвищення кваліфікації, освітнього і наукового рівня, впровадження інноваційних форм діяльності;
• справедливість - неупереджене ставлення учасників освітнього процесу один до одного, об’єктивне, прозоре та незалежне оцінювання результатів навчальної, дослідницької, наукової чи трудової діяльності;
• довіра - існування в академічному середовищі атмосфери взаємної довіри, що заохочує вільний обмін ідеями й інформацією, сприяє співпраці та творчості, вільному продукуванню нових ідей, створення середовища неприпустимості привласнення результатів діяльності інших чи підірвання репутації учасника освітнього процесу;
• прозорість та інформаційна відкритість - вільний доступ до ресурсів інформації та документів, що стосуються всіх сфер академічної діяльності, освітньої, науково-дослідницької, господарської та фінансової діяльності, крім тієї, доступ до якої обмежено законодавством, зокрема й шляхом забезпечення відкритого доступу на офіційній інтернет-сторінці;
• повага - виявлення поваги як до себе, так і до інших, незалежно від віку, статі та статусу, а також розуміння нових, різнобічних, іноді протилежних думок та ідей, уникнення зловживань посадовим становищем;
• партнерство - зорієнтованість на співпрацю та партнерську взаємодію з метою підвищення якості навчальних та дослідницьких результатів, протистояння будь-яким формам дискримінації, ганебним учинкам, негативному впливу інших осіб;

Порушеннями академічної доброчесності для здобувачів освіти та працівників є:

• ставлення, яке принижує людську гідність або дискримінує будь-якого учасника освітнього процесу чи в інший спосіб посягає на права людини;
• академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, які здобули інші особи, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства під іменем особи, яка не брала участі в їх створенні;
• самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
• фабрикація - вигадування даних чи фактів, використовуваних в освітньому процесі або наукових дослідженнях, наступне використання такої інформації, наукових результатів в академічній роботі;
• фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, пов’язаних із провадженням освітнього процесу чи наукових досліджень, наступне використання такої інформації, наукових результатів в академічній роботі;
• списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
• обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу;
• академічне шахрайство: використання під час контрольних заходів заборонених допоміжних матеріалів або технічних засобів (шпаргалки, мікронавушники, телефони, планшети тощо);               проходження процедур контролю знань за допомогою підставних осіб;  придбання або отримання виконаних на замовлення академічних текстів у інших осіб та подання їх як власних результатів навчальної та/або наукової діяльності;            підроблення підписів у офіційних документах (відомостях, актах, звітах, договорах тощо); посилання на джерела, не використані в роботі;     здавання різними особами робіт з однаковим змістом;  хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги чи неправомірної вигоди в освітньому процесі; несанкційована співпраця - навмисна чи усвідомлена допомога або спроба допомоги іншій особі в здійсненні академічної недоброчесності, а також виконання на замовлення та/або продаж академічних текстів;     необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти, зокрема й таке, що ґрунтується на упередженому чи зневажливому ставленні до здобувача освіти через його / її певні ознаки або особисту неприязнь; надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання; вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного (науково-педагогічного) працівника з метою здійснення ним необ’єктивного оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами вищої освіти при виконанні кваліфікаційної роботи другого (магістерського) рівня вищої освіти є обов’язковим та передбачає дотримання всіх положень Кодексу академічної доброчесності Державного університету телекомунікацій, зокрема:

• самостійне виконання завдань;
• дотримання етичних норм спілкування, студенти повинні поважати честь і гідність учасників освітнього процесу, навіть якщо їх погляди інші;
• використання у навчальній та дослідницькій діяльності лише перевірених та достовірних джерел інформації та грамотне посилання на них;
• інформування викладачів та здобувачів вищої освіти про недопустимість порушення норм і правил академічної доброчесності;
• можливість звертатися до Комісії академічної доброчесності Університету з метою розгляду порушень академічної доброчесності учасниками освітнього процесу та притягнення їх до відповідальності.

Університет використовує систему виявлення текстових збігів/ідентичності/схожості. Відповідальна особа завантажує електронний варіант твору до Системи для здійснення перевірки та генерування звіту подібності та надає електронний звіт подібності завідувачу кафедрою протягом трьох робочих днів після отримання роботи для перевірки на плагіат від автора твору разом із звітом перевірки на наявність запозичень з інших документів.

У випадку виявлення низького відсотку нового матеріалу в навчальних, наукових, науково-методичних та інших роботах науково-педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти, аспірантів, докторантів або інших учасників навчального процесу автор попереджається про це та має можливість на доопрацювання поданих матеріалів протягом десяти днів та пройти повторну перевірку.

Перевірка на плагіат включає два види робіт:

• технічна перевірка
• експертний аналіз.

Технічна перевірка на наявність запозичень (плагіат) в Державному університеті телекомунікацій здійснюється з використанням відповідних технологій та комп’ютерної програми StrikePlagiarism.

Експертний аналіз має на меті виявлення запозичень ідей, рішень, моделей, методів тощо, та здійснюється комісією зі складу викладачів кафедри Системного аналізу.

За підготовку файлу роботи, що підлягає перевірці, відповідає автор роботи (студент). Формат файлу повинен бути прийнятним для перевірки на плагіат (підтримуються формати файлів .doc, .docx, .pdf, .odt, які не містять елементів захисту).

Під час підготовки файлу роботи забороняється використовувати будь-які методи обману сервісів перевірки на академічний плагіат, зокрема забороняється:

• заміна текстових символів на візуально ідентичні зображення;
• заміна окремих букв одного алфавіту на аналогічні за написанням букв іншого алфавіту (наприклад, заміна кириличних букв на відповідні латинські і навпаки);
• вставка додаткових текстових символів, які візуально не видимі.

У випадку виявлення факту спроби обману під час перевірки на наявність академічного плагіату в поданих роботах приймається негативний висновок зі складанням відповідного протоколу і така робота не приймається до захисту.

Виявлені у тексті твору запозичення вважаються правомірними, якщо вони є:

• власними назвами (індивідуальними найменуваннями окремих одиничних об’єктів, у т.ч. найменуваннями установ, назвами праць, які досліджувалися у творі, бібліографічними посиланнями на джерела та ін.);
• усталеними словосполученнями, що характерні для певної сфери знань;
• належним чином оформленими цитуваннями;
• самоцитуванням (фрагментами тексту, що належать автору твору, опубліковані або оприлюднені в електронній формі ним у інших творах, наприклад, у тезах доповідей конференцій, звітах з виробничої або переддипломної практики тощо).

Перед поданням роботи керівникові студент повинен самостійно перевірити її на наявність плагіату із використанням відповідних програм або сервісів, наприклад:

• StrikePlagiarism
• UNICHEK
• CompareSuite
• Advego

Різновиди академічного плагіату характеризуються одночасною наявністю таких ознак:

• в іншому тексті наявне таке чи майже таке саме речення, як в оцінюваній науковій роботі (за винятком стандартних текстових кліше, які не мають авторства та/чи є загальновживаними);
• цей інший текст було створено раніше, ніж оцінювану наукову роботу (або інший текст автора оцінюваної наукової роботи, де наявне таке саме речення чи група речень);
• автор оцінюваної наукової роботи не посилається на цей інший текст, або посилається деінде (в списку літератури, в іншій частині своєї роботи) так, що незрозуміло, якого саме речення оцінюваної наукової роботи стосується посилання;
• перенасиченість цитатами в науковому тексті без їх осмислення й інтерпретації, виведення на їхній основі нового знання.
• в оцінюваній науковій роботі міститься відтворення (повністю або частково) тексту іншого автора (інших авторів) через його перефразування чи довільний переказ обсягом до абзацу без посилання на автора (авторів) відтвореного тексту;
• або в оцінюваній науковій роботі міститься відтворення (повністю або частково) тексту іншого автора (інших авторів) шляхом його перефразування чи довільний переказ обсягом більше абзацу без бібліографічного та/або текстуального посилання на автора (авторів) відтвореного тексту щонайменше один раз у кожному абзаці;
• відтворюваний текст було створено раніше, ніж оцінювану наукову роботу (або інший ідентичний за змістом текст автора оцінюваної наукової роботи), в т. ч. авторське дублювання власних наукових результатів (самоплагіат).
• в оцінюваній науковій роботі наведено п’ять або більше цитат з третіх джерел саме чи майже в такому вигляді (обсяг цитати, вступний текст до цитати), як вони наведені в іншому джерелі, без вказування на це інше джерело як джерело, з якого запозичені відповідні цитати;
• це джерело було створено раніше, ніж оцінювана наукова робота (або інший текст автора оцінюваної наукової роботи, де наведено такі самі цитати);
• автор не посилається на це джерело, або посилається деінде (в списку літератури, в іншій частині свого тексту) так, що з посилання незрозуміло, що саме з цього джерела насправді взяті використані автором цитати з третіх джерел.
• в іншому джерелі оприлюднені однакові експериментальні, або інші наукові дані (крім загальновідомих) у вигляді тексту, таблиць, формул, рисунків чи графіків, які наведені в оцінюваній науковій роботі;
• це джерело було створено раніше, ніж оцінювана наукова робота (або інший текст автора роботи, де наявне таке саме речення чи група речень);
• автор не посилається на це джерело, або посилається деінде (в списку літератури, в іншій частині свого тексту) так, що з посилання незрозуміло, що саме цьому джерелу атрибутуються взяті з нього дані.

Рекомендації щодо запобігання та попередження академічного плагіату в навчальних, наукових, науково-методичних роботах

1. Будь який текстовий фрагмент обсягом від речення і більше, відтворений в тексті наукової роботи без змін, з незначними змінами, або в перекладі з іншого джерела, обов’язково має супроводжуватися посиланням на це джерело. Винятки допускаються лише для стандартних текстових кліше, які не мають авторства та/чи є загальновживаними.
2. Якщо перефразування чи довільний переказ в тексті наукової роботи тексту іншого автора (інших авторів) займає більше одного абзацу, посилання (бібліографічне та/або текстуальне) на відповідний текст та/або його автора (авторів) має міститися щонайменше один раз у кожному абзаці наукової роботи, крім абзаців, що повністю складаються з формул, а також нумерованих та маркованих списків (в останньому разі допускається подати одне посилання наприкінці списку).
3. Якщо цитата з певного джерела наводиться за першоджерелом, в тексті наукової роботи має бути наведено посилання на першоджерело. Якщо цитата наводиться не за першоджерелом, в тексті наукової роботи має бути наведено посилання на безпосереднє джерело цитування («цитується за:»).
4. Будь яка наведена в тексті наукової роботи науково-технічна інформація має супроводжуватися чітким вказуванням на джерело, з якого взята ці інформація. Винятки припускаються лише для загальновідомої інформації, визнаної всією спільнотою фахівців відповідного профілю. У разі використання у науковій роботі тексту нормативно-правового акту достатньо зазначити його назву, дату ухвалення останніх змін до нього або нової редакції.
5. Будь які відтворення в тексті наукової роботи оприлюднені твори мистецтва мають супроводжуватися зазначенням авторів та назви цих творів мистецтва (якщо вони відомі). Якщо автори/виконавці невідомі, слід зазначити, що вони невідомі. У разі неможливості ідентифікувати автора, назву та/чи виконавців твору слід обов’язково зазначити джерело, з якого взято відтворений твір.

Захист кваліфікаційної магістерської роботи відбувається на відкритому засіданні ДЕК, графік роботи якої затверджує ректор університету.

До початку захисту роботи на засіданні ДЕК подаються такі документи:

• витяг із наказу ректора університету про затвердження персонального складу ДЕК;
• список студентів групи, які допущені до захисту випускних магістерських робіт, за підписом директора ННІМП;
• довідка директорату про виконання студентом навчального плану та про одержані ним оцінки з теоретичних дисциплін, навчальних та виробничих практик;
• випускна магістерська робота студента;
• письмовий відзив керівника випускної магістерської роботи;
• зовнішня рецензія на випускну магістерську роботу;
• інші матеріали, які характеризують наукову і практичну цінність виконаної випускної магістерської роботи (довідки, акти про впровадження пропозицій студента у практичну діяльність установ, опубліковані праці студента з теми магістерської роботи, грамоти тощо.

Під час підготовки до захисту студент має погодити зі своїм керівником доповідь по магістерській роботі, а також презентацію та підготовлені наочні матеріали.

Доповідь має відповідати 5-10 хвилинному виступу, містити основні результати виконаної роботи, пропозицій і рекомендацій, які випливають із проведеного дослідження.

Наочні матеріали мають послідовно ілюструвати доповідь студента і забезпечувати повноту висвітлення всіх положень, які виносяться на захист.

Після доповіді студента голова ДЕК зачитує зовнішню рецензію на випускну магістерську роботу. За наявності зауважень рецензента студент має відповісти на них.

Під час захисту випускної магістерської роботи члени ДЕК, присутні на захисті викладачі, фахівці можуть ставити студентові запитання щодо змісту роботи. Відповіді студента мають бути конкретними, аргументованими і короткими.

Студенту, який захистив випускну магістерську роботу, склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється освітній рівень «Магістр», видається державний документ про кваліфікацію «Магістр маркетингу»

Студенту, який отримав підсумкові оцінки „відмінно” не менше як з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених  навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань – оцінки „добре”, склав державні екзамени з оцінками „відмінно”, захистив випускну магістерську роботу з оцінкою „відмінно”, а також виявив себе в науковій (творчій) роботі, видається документ про освіту (кваліфікацію) з відзнакою.

   Студент, який при захисті випускної магістерської роботи отримав незадовільну оцінку, відраховується з університету і йому видається академічна довідка. У випадках, коли захист випускної магістерської роботи визнається незадовільним, ДЕК встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він зобов'язаний опрацювати нову тему, визначену кафедрою. Студент, який не захистив випускну магістерську роботу, допускається до повторного захисту роботи протягом трьох років після закінчення університету.

Якщо захист випускної магістерської роботи не відбувся з поважних причин, за наявності відповідних документів ректор університету може подовжити термін навчання студента до наступного терміну роботи ДЕК із захисту випускної магістерської роботи, але не більше ніж на один рік.

На засіданні ДЕК складається протокол, який підписує голова і члени ДЕК, що брали участь у засіданні.

Захищені випускні магістерські роботи випускова кафедра здає в архів університету та розміщує електронні варіанти на сайті університету не пізніше ніж через 3 дні після завершення роботи ДЕК, де вони зберігаються протягом 5 років.