27 жовтня 2026 року в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій (ДУІКТ) відбулася спільна зустріч студентів і науково-педагогічних працівників університету з представниками ISOC Ukraine Chapter. Центральною темою заходу став Global Encryption Day 2026 – міжнародний день, присвячений значенню сильного шифрування для безпеки, конфіденційності та розвитку відкритого й надійного Інтернету.

Гостьову лекцію провів старший викладач кафедри комп’ютерних наук, голова ISOC Ukraine Chapter Юрій Каргаполов, який ознайомив учасників із сучасними тенденціями розвитку криптографічних технологій та актуальними питаннями управління цифровим середовищем. Global Encryption Day щороку відзначають 21 жовтня, привертаючи увагу до необхідності збереження надійного шифрування як однієї з основ цифрової безпеки.

Під час зустрічі учасники розглянули, чому шифрування сьогодні виходить далеко за межі захисту приватного листування. Воно є важливою складовою функціонування банківських систем, хмарних сервісів, телекомунікацій, державних цифрових послуг та об’єктів критичної інфраструктури.

Особливу увагу було приділено наскрізному шифруванню (End-to-End Encryption, E2EE), за якого зміст повідомлення доступний лише учасникам комунікації. Такий механізм допомагає захистити інформацію від стороннього доступу під час передавання, однак не усуває всіх ризиків. Безпека залежить також від захищеності кінцевих пристроїв, належного керування криптографічними ключами та якості програмної реалізації. Крім того, навіть за використання E2EE певні метадані можуть залишатися доступними.

Саме тому поняття цифрової довіри охоплює не лише конфіденційність, а й цілісність інформації, автентифікацію користувачів і стійкість цифрових сервісів. Надійне шифрування стає не просто додатковою функцією продукту, а важливим елементом його архітектури.

Однією з головних частин лекції став аналіз технологічних і суспільних тенденцій, які впливають на майбутнє шифрування.

Перша тенденція – E2EE by default. Наскрізне шифрування поступово переходить від додаткової опції до стандартного принципу роботи цифрових сервісів. Такий підхід дає змогу поширювати захист інформації на ширше коло користувачів, не вимагаючи від них самостійно шукати та активувати відповідні налаштування. Водночас рішення платформ щодо впровадження або припинення підтримки E2EE безпосередньо впливають на рівень захищеності цифрових комунікацій.

Друга тенденція – зростання значення метаданих. Якщо зміст повідомлення захищений шифруванням, важливими джерелами інформації можуть залишатися відомості про те, хто, коли, з ким і як часто взаємодіє. Аналіз таких даних за певних умов дає змогу встановлювати зв’язки між користувачами та виявляти закономірності їхньої поведінки. Це актуалізує питання окремого захисту метаданих і відповідального управління ними.

Третя тенденція – Client-Side Scanning (CSS). Технології сканування на стороні клієнта передбачають перевірку вмісту безпосередньо на пристрої користувача, зокрема до його шифрування або після розшифрування. Прихильники такого підходу розглядають його як інструмент виявлення незаконного контенту. Водночас виникають серйозні питання щодо приватності, помилкових спрацювань, зловживань і появи нових точок потенційної атаки. Під час обговорення було наголошено на необхідності оцінювати не лише мету контролю, а й наслідки його технічної реалізації.

Четверта тенденція – використання штучного інтелекту в кібератаках. Інструменти на основі ШІ можуть прискорювати аналіз систем, пошук слабких місць і розроблення способів експлуатації вразливостей. За таких умов навіть окремий недолік безпеки може мати значно масштабніші наслідки, якщо він присутній у сервісі, яким користуються мільйони людей. Це підвищує вимоги до проєктування захищених систем, оцінювання загроз і своєчасного усунення вразливостей.

П’ята тенденція – перехід до постквантової криптографії. Розвиток квантових обчислень спонукає фахівців завчасно готуватися до ризиків для окремих сучасних криптографічних алгоритмів. У цьому контексті розглядаються постквантові механізми, зокрема ML-KEM для встановлення спільного секретного ключа та ML-DSA для створення цифрових підписів. Важливим є й сценарій Harvest Now, Decrypt Later, коли перехоплені сьогодні дані можуть становити цінність для розшифрування в майбутньому. Тому перехід до квантово-стійких рішень потребує завчасного планування.

Окремий напрям зустрічі стосувався співвідношення шифрування, правоохоронної діяльності та суспільної безпеки. У центрі дискусії опинилося питання: чи можливо розширити можливості розслідування злочинів, не створюючи системних вразливостей у цифровій інфраструктурі?

Обговорюючи так звані бекдори – спеціально передбачені механізми доступу до захищеної інформації, – учасники звернули увагу на те, що будь-який додатковий шлях доступу потенційно може стати ціллю зловмисників. Тому важливо враховувати не лише початкову мету такого механізму, а й ризики його подальшого використання.

Серед альтернативних підходів до проведення розслідувань розглядалися повідомлення користувачів про підозрілий контент, добровільна співпраця з платформами, робота під прикриттям, аналіз доступних метаданих і цифрова криміналістика кінцевих пристроїв. Важливими умовами застосування таких інструментів є цільовий характер розслідування, дотримання належних правових процедур і пропорційність втручання.

Ця проблематика демонструє, що дискусія про шифрування не може обмежуватися суто технічними аргументами. Вона охоплює право, державну політику, захист дітей, приватність, кібербезпеку та права людини. Рішення в одній сфері можуть безпосередньо впливати на архітектуру цифрових систем і рівень довіри до них.

Для України питання надійного шифрування має особливе практичне значення в умовах підвищених кіберзагроз і необхідності забезпечення стійкості цифрової інфраструктури. Захист комунікацій, даних і цифрових сервісів є важливим для телекомунікаційної галузі, державних інформаційних систем, хмарних платформ і критично важливих об’єктів.

Для студентів ДУІКТ зустріч стала можливістю поглянути на криптографію ширше – не лише як на сукупність математичних алгоритмів і протоколів, а як на основу функціонування сучасного цифрового суспільства. Майбутнім фахівцям важливо розуміти, як технічні рішення взаємодіють із вимогами законодавства, політикою цифрових платформ і принципами захисту прав користувачів.

Значущість таких обговорень посилюється й у контексті європейської інтеграції України, що передбачає активну участь у міжнародних дискусіях щодо конфіденційності, кібербезпеки та законного доступу до інформації.

Завершальну частину зустрічі присвятили обговоренню питань, які не мають однозначних відповідей. Чи повинна держава отримувати доступ до зашифрованих повідомлень у справах про тяжкі злочини? Як захищати дітей в Інтернеті, не послаблюючи наскрізного шифрування? Хто має визначати межі допустимого втручання – розробники технологій, цифрові платформи, державні органи чи ширша багатостороння спільнота?

Ці питання підкреслили важливість міждисциплінарного підходу, за якого технологічні можливості розглядаються разом із правовими, етичними та суспільними наслідками.

Зустріч студентів і науково-педагогічних працівників ДУІКТ із головою ISOC Ukraine Chapter Юрієм Каргаполовим стала нагодою поглибити розуміння сучасних викликів цифрової безпеки та значення сильного шифрування для розвитку Інтернету.

Головний висновок Global Encryption Day 2026 полягає в тому, що шифрування – це не лише спосіб приховати зміст повідомлення. Це фундамент цифрової довіри, безпеки та стійкості, від якого залежить захищеність користувачів, організацій і суспільства загалом. Усвідомлення цих взаємозв’язків є важливою складовою професійної підготовки майбутніх ІТ-фахівців і розвитку відповідального цифрового середовища в Україні.

По результатам обговорення, студенти кафедри комп’ютерних наук запропонували створити гурток по вивчення проблем Інтернету під керівництвом ISOC Ukraine Chapter.