Широке впровадження інформаційних комп'ютерних технологій в усі сфери життєдіяльності, у тому числі в освіту, поява хмарних і мобільних технологій зумовили необхідність створення і впровадження електронного навчання в освітній процес. Державний університет телекомунікацій активно використовує інноваційні технології в умовах дистанційного навчання. Однією з важливих задач при такому навчанні є розробка і впровадження вдосконалених методів контролю знань. Як правило, поточний контроль здійснюється за допомогою тестування, проведення якого забезпечує виявлення прогалин у знаннях, закріплення і вдосконалення отриманих знань, умінь та навичок.

Класичне тестування включає для кожного студента фіксовану кількість завдань, обраних випадковим чином з бази даних тестових завдань. При цьому, підсумкова оцінка тесту формується виходячи з числа правильних відповідей. Така система поточного контролю позитивно зарекомендувала себе за багато років.

Однак, класична система тестування дає суперечливі результати при підсумковому контролі. Ситуація ускладнюється, якщо студент вивчав навчальний матеріал виключно в електронному форматі. В такому випадку, класична система тестування позитивно підходить для відповідальних студентів з хорошим базовим потенціалом, високим рівнем самоорганізації та працездатності. Для досягнення більш об'єктивного підсумкового оцінювання студентів кафедра підприємництва, торгівлі та біржової діяльності пропонує застосовувати адаптивне тестування.

Основна ідея адаптивного тестування полягає в необхідності підбору для кожного студента завдань такої складності, які відповідають його рівню підготовки. При цьому, виникає можливість реалізації моделей внутрішньої і зовнішньої адаптації. Під зовнішнім адаптивним тестом розуміють тест, який має багаторівневу за складністю базу даних тестових завдань, які оцінюються з урахуванням вагових коефіцієнтів. Алгоритм відбору та надання завдання будується за принципом зворотнього зв'язку. При правильній відповіді студента на поточне завдання наступне вибирається більш складне і, навпаки, - невірна відповідь є підставою для вибору  більш легкого наступного завдання.

Найбільший інтерес викликають тести, які базуються на моделі внутрішньої адаптації. Такі тестові завдання передбачають створення бази завдань, кожне з яких має кілька різнорівневих підказок. Тобто, при тестуванні студент має можливість відкрити підказку першого рівня, якщо не може відразу відповісти на поставлене запитання. Якщо підказка першого рівня не допомогла, можна скористатися підказкою другого рівня, яка дає більш детальну інформацію для відповіді на поставлене запитання і т.д. Збільшення кількості використаних підказок призводить до зниження кількості отриманих балів, але залишає можливість для отримання позитивної оцінки при підсумковому контролі.  Тут підказки працюють як репетитори, направляючи студента, що позитивно при дистанційному вивченні матеріалу.