Стан української економіки настільки складний і важкий, що нам для виживання вже необхідно говорити про можливість подвоєння розміру ВВП країни протягом наступних 10 років (звісно, з урахуванням отриманої негативної енергії економічного спаду). І вихід звичайним еволюційним шляхом вже є неможливим. Потрібен економічний прорив.

Викладачі кафедри підприємництва торгівлі та біржової діяльності Вертель В.В. та Шмалій Л.В. провели зі студентами групи ПТБд-11 наукове обговорення на тему: «Економічний прорив України».

Світовий досвід таких проривів свідчить про те, що їх можна здійснити тільки шляхом залучення та концентрації значного обсягу інвестицій, які буде спрямовано на пріоритетні напрями розвитку, визначені спільно державою і бізнесом на принципах державно-приватного партнерства. Іншими словами, криза української економіки має бути часом кардинальних змін і реформ, де головний тренд – соціально-економічний розвиток із сучасною моделлю управління.

Що це таке? Це комплекс принципів, ідей і технологій, які бізнес і державні менеджери повинні використовувати з точки зору підвищення ефективності своєї діяльності. Адже для того, щоб вибратися з рецесії та видертися з боргової трясовини, українській економіці необхідно зростати швидше за польську і майже так само, як Китаю, тобто повинні бути відновлювально-наздоганяльні темпи. Для цього потрібна серйозна структурна трансформація економіки України.

У нас же досі дуже високі облікова ставка НБУ і рівень інфляції, а інвестицій у реальний сектор економіки немає. Таким чином, гроші в Україні не трансформуються в прямі інвестиції через безліч ризиків, невизначеностей і проблем. Інститутів розвитку ми досі не створили. Ба більше, бюджет є затиснутим, капіталовкладення не ростуть, кошти бюджету не інвестують. Уряд і Верховна Рада так і не можуть запустити процеси з організації руху інвестицій до країни. Це сьогодні для них непосильна задача.

Хоча водночас у нашого експертного співтовариства та у низки підприємців вже є набір сильних рішень для досягнення потрібних результатів, для поділу процесного і проектного менеджменту, для вдосконалення системи підготовки менеджерів і держслужбовців тощо. Наприклад, зараз є велика група завдань, яка має проектний характер, а проект завжди важко і складно приживається в нашій системі державного управління, тому що він руйнує всі ієрархії та зовнішні впливи.

Адже якщо потрібно вирішити проектну задачу, то треба об`єднати ресурси різних відомств. І це у нас є найскладнішим. Отже, підготовка інфраструктури під такого роду проектні завдання є однією з ключових цілей наступного кроку структурних реформ. Але чи відбудуться ці реформи в Україні? Гадаю, нам вже нема де подітися. І все ж, що робити, як врятувати економіку країни? Отже, насамперед потрібна комплексна національна програма, що включає технологію економічного прориву.