В даний час, поява нових слів обумовлено науково-технічним прогресом, культурним зближенням країн і суспільно-політичними умовами. Словниковий запас будь-якої мови оновлюється шляхом появи власне нових слів, розвитку нових значень у старих слів або в результаті запозичення іншомовних слів.

Поява лексичних неологізмів пов'язано з необхідністю називання реалій, які раніше не існували: смартфон, лептоп, гігабайт, драйвер. Семантичні неологізми - це раніше відомі слова, які придбали нові значення. Прикладом такого роду неологізмів є слово макінтош. У тлумачному словнику надається визначення: «пальто або плащ із прогумованої тканини». Зараз же воно набуло ще одне значення: «комп'ютер фірми Apple Computer, не сумісний з IBM».

Впровадження комп'ютерної техніки в життя сучасного суспільства зумовили створення інформаційних неологізмів. Неологізми інформаційних технологій виконують в мові виключно номінативну функцію, називаючи поняття:

• cyber squatter (киберсквоттер) - людина, яка перепродає доменні адреси;
• hosting (хостинг) - послуга з надання дискового простору для фізичного розміщення інформації на сервері, що постійно перебуває в мережі;
• copy past (копіпаст) - використання шляхом механічного копіювання інформації з чужих web-ресурсів на своїх web-сторінках.

Великий інтерес представляють словотвірні моделі. Серед найбільш продуктивних способів словотворення, таких як афіксація, словоскладання, конверсія, скорочення, телескопія, більше виділяється останній. Телескопія - порівняно недавній словотвірний спосіб, досить продуктивний, словотворчої одиницею в якому є не основа, а її довільний фрагмент. Слова, що з'являються в результаті, називаються блендами (blends). В самої англійської мові спосіб носить назву blending.

У сфері інформаційних технологій багато слів утворені шляхом телескопії. Наприклад, netiquette походить від накладення двох слів network (мережа) і etiquette (етикет), що в загальному значенні дає нове – правила, які прийняті при спілкуванні в мережі.   Сьогодні люди стали спілкуватися, використовуючи соціальні мережі замість живого спілкування, цe дало поштовх до утворення подібних нових слів. Webinar утворене від web (мережа) і seminar (семінар), що в сукупності дає значення семінару, який проходить по мережі, без живої присутності. Інший приклад - netizen, що походить від network (мережа) і citizen (громадянин), що означає людина, яка проводить більшу частину часу в інтернеті. Infomania - злиття слів information (інформація) і mania (манія), говорить про майже залежність постійно перевіряти соціальні повідомлення.

Одночасно зберігаються і класичні способи словотвору. За допомогою аффиксації утворено слово e-quaintance, що позначає знайомого, з яким спілкуються тільки по інтернету, не в реальному житті. Це слово походить від acquaintance (знайомство) з приєднанням початкового e-, яке є скороченням від electronic. Аналогічно утворені слова e-ticket (електронний квиток), e-wallet (електронний гаманець), e-business (купівля та продаж речей або послуг через інтернет), e-learning (онлайн навчання), які можна бачити в словнику Longman Dictionary of Contemporary English. Іншим прикладом слова зі світу інформаційних технологій є textspeak, під яким мається на увазі мова, характерна для повідомлень, або так званий інтернет сленг, який характеризується використанням скорочених слів. Наприклад, замість фрази What are you doing? в інтернет листуванні можна побачити what r u doin '?

Звичайно, сфера інформаційних технологій швидко освоюється молоддю, також, як і слова, що відносяться до цієї сфери. З'являються побоювання, що інтернет-сленг робить негативний вплив на мову. Скорочення, прийняті в інтернеті, перешкоджають грамотному написанню слів, крім того, слова часто замінюються значками. Але, завдяки появі деяких нових слів, мова стає більш емоційною і живою.
 

Список використаної літератури

1. Longman Dictionary of Contemporary English URL: https://www.ldoceonline.com.
2. Елисеева В.В. Лексикология английского языка. СПб: Изд-во СПбГУ, 2003.
3. Плотникова Л.И. Процесс порождения нового слова в условиях коммуникации // Язык. Система. Личность / Материалы Международной научной конференции [Текст] / Л.И. Плотникова. - Екатеринбург, 1998. - С. 124-128.
4. Англо-русский словарь по вычислительной технике: Компьютеры, мультимедиа, сети, Интернет, телекоммуникации, Windows. // Сост. М.С. Блехман и др. Ред. М.Л. Гуткин. М.: ЭТС, 2000. - 496 с.
    

Науково-методичне повідомлення підготувала
cтарший викладач кафедри іноземних мов
Ткаченко Світлана Іванівна