Важливість діяльності фахівців у галузі публічного управління та адміністрування дедалі більше актуалізується, що детерміновано трансформаційними процесами в українському суспільстві та суспільним запитом на компетентних та соціально орієнтованих управлінців. Важливу роль у формуванні справжніх професіоналів мають принципи і методи управлінської культури, які складалися упродовж тривалого часу. Але на кожному етапі історичного розвитку перед управлінцями поставали специфічні завдання і виклики, які потребували адекватного і своєчасного реагування. Розглянемо у цій замітці історичний період перших цивілізацій.

Поява перших держав у країнах Стародавнього Сходу (Єгипет, Вавилон, Шумер, Китай, Індія) супроводжувалася формуванням управлінської ієрархії, державного апарату і правил суспільної поведінки, що знайшло своє відображення у різноманітних законодавчих актах. Однак про формування теоретичних засад культури управлінської діяльності можна говорити лише спираючись на історію античної цивілізації, зокрема – на історичні факти з історії та філософії Давньої Греції та Давнього Риму.

Давньогрецький політик, реформатор і законодавець, один із семи мудреців, «батько» афінської демократії Солон писав у своїх елегіях про моральні, соціальні та політичні питання. Саме йому належить вислів «усе в міру», який став з часом одним із базових засад управлінської культури. Солону вдалося за роки своєї політичної діяльності запровадити багато реформ, встановити тимократичну систему правління, запровадити зміни у сімейне та родове право. Цікавим є свідчення про те, що Солон ухвалив рішення позбавляти громадянських прав осіб, які не проявили інтересу до громадського життя – тобто, звичайних нешкідливих обивателів. Давньогрецький письменник, історик і філософ-мораліст Плутарх пояснював цей закон Солона бажанням правителя, щоб кожен громадянин «зараз же встав на сторону партії, що захищає добре, праве діло, ділив з нею небезпеки, допомагав їй, а не чекав без усякого ризику, хто переможе». Звісно, новації Солона викликали невдоволення у частини суспільства, про що Плутарх цитує висловлення самого Солона: «Важко у великих справах догодити одразу всім». Проте, зформоване Солоном право виявилося живучішим за встановлений ним політичний лад і вплинуло на деякі пізніші законодавства (наприклад, на римські закони ХІІ таблиць).  

Філософське осмислення систем і процесів управління, розуміння управлінської культури як основи професійної діяльності належить Сократу, який у своїх бесідах з учнями сформулював два засадничих управлінські підходи: хто управляє та які існують головні принципи управління. Філософ зауважував, що в основі управлінської культури мають бути закладені професійні знання, виконання законів і справедливість рішень, доброчесність управлінця, його моральні якості.

З ім’ям Платона пов'язаний наступний етап формування теоретичних засад управлінської культури. Йому належить ідея системності в управлінні (відображення цілого як структурної сукупності окремих його частин), яка значно пізніше, у ХХ столітті  знайшла своє відображення в кібернетиці.

Арістотель, на відміну від Сократа і Платона, зосередився на практичних аспектах управління. Так, оцінюючи та узагальнюючи управлінську культуру як важливу складову діяльності управлінця, він зауважує, що  культура управління буде неефективною і «поганою», якщо є можливість зловживання владою.

Мислителі Давнього Риму продовжили осмислення управлінської культури з огляду на взаємозв’язок влади й управління з правом. Так, Ульпіан запропонував розділити право на публічне і приватне, що дало змогу визначити з юридичного погляду суб’єктів та об’єкти управління, відносини між громадянами і власниками тощо.

Отже, філософами і законодавцями Давньої Греції й Риму були сформульовані наступні ідеї для управлінської культури: 1) культура управління передбачає обов’язкове врахування потреб та інтересів людей; 2) можливість участі кожної людини в управлінні суспільством за наявності в неї достатніх знань і досвіду в царині управлінської науки; 3) колегіальність в управлінні.

Тож, шановні майбутні управлінці, вивчайте історію, формуйте управлінську культуру, змінюйте світ на краще!