1 грудня 2022 року студенти групи ПУАД-11 взяли участь у семінарі, на якому розглядався досвід державотворення та витоки правової культури українського народу. Для майбутніх менеджерів державних і приватних структур важливо знати про основи управлінської стратегії, закладені у працях вітчизняних мислителів минулого, Адже це тісно пов’язане з правовою культурою, без якої неможлива побудова сучасного європейського суспільства.
У зв’язку із цим у групі першокурсників відбулося обговорення інтелектуальної спадщини видатного українського мислителя литовсько-польської доби Станіслава Оріховського – одного із перших ідеологів суспільного договору в Європі.
У дискусії зі студентами було підкреслено важливість ідей мислителя про державу, як про союз вільних громадян, об’єднаних узгодженим правом і загальною метою; головною метою країни є гарантія прав та користі (як громадян в цілому, так і кожного індивіда зокрема). Зазначалося, що з огляду на сьогодення, важливим є погляд Станіслава Оріховського на сутність закону в суспільстві, оскільки саме закон є «правителем будь-якої вільної держави», правителем неупередженим – «мовчазним, глухим, сліпим».
У виступах студентів підкреслювалося, що цілий ряд думок і рекомендацій Станіслава Оріховського залишаються актуальним і сьогодні. Зокрема, наповненою практичним змістом є теза автора про обов’язок влади піклуватися «житлами мудрості» – навчальними закладами усіх рівнів, а також цінувати честь і гідність людини. Саме це, на думку автора, забезпечить «здоров’я» будь-якої країни.
Насамкінець було зазначено що концепція держави і права, викладена в творах Станіслава Оріховського, знайшла відгуки у правовій, політичній та суспільній культурі нашого народу. Наголошувалося, що в сучасній боротьбі українців проти агресії Російської федерації яскраво проявилися їхня самоорганізація, здатність до ефективної взаємодії громадян та силових структур держави, вміння наших людей долати партійні та корпоративні протиріччя перед обличчям ворога. Ці факти цілком співзвучні з думкою Станіслава Оріховського про те, що дійсними творцями історії є люди, які у співпраці спроможні встановити справедливість.