Том 1. У систематизованому вигляді розглянуті характеристики джерел і повідомлень, завад і каналів зв’язку, проблеми побудови блокових кодів, методи їх декодування: оптимізація структури сигнальних конструкцій, кодуючих та декодуючих пристроїв, алгоритмів синтезу, конструкцій виявляючих та виправляючих помилки кодів із заданими ймовірнісними характеристиками. Побудова неперервних кодів розглянута на прикладі згорткових кодів: сформульовані принципи формування породжуючих багаточленів, алгоритми реалізації кодерів і декодерів, структури турбокодів, методи визначення їхніх імовірнісних характеристик. У роботі розглянуті питання збільшення пропускної здатності нестаціонарних каналів за рахунок зменшення енергетичної відстані між сигнальними конструкціями. Для самоперевірки рівня засвоєння матеріалу в кінці кожної глави наведені відповідні питання та задачі.

Том 2. Із змісту першого тому підручника«Завадостійке кодування» слідує, що для реалізації когерентного або кореляційного аналізу сигналу приймання в«середній точці» або методом інтегрування на інтервалі одиничного елемента необхідна наявність на прийманні несучого коливання із заданою фазою або тактових імпульсів, що відповідають початкам(серединам) одиничних інтервалів. З іншого боку для правильного декодування кодових конструкцій необхідна інформація про початок і кінець кодового слова. Необхідно врахувати тактові імпульси, які використовуються не лише для реалізації приймання окремих елементів, але й для комутації окремих каналів у багатоканальних системах з часовим ущільненням. Таким чином, приймач повинен мати пристрої, що формують несуче(опорне) коливання, та пристрої, які виділяють сигнали, що відповідають кінцям або початкам посилок кодових слів. Очевидно, формування опорного сигналу стробувальних імпульсів початку (кінця) елементарних посилок або кодових слів повинно проводитися на основі приймання деякого повідомлення, яке може бути або автономним, з передаванням по окремому частотному каналу, або виділятися із потоку інформаційних сигналів. Сигнал, що забезпечує його передавання, називається синхросигналом. Сукупність пристроїв передавальної та приймальної сторін, які забезпечують формування синхросигналів, називається каналом синхронізації. В другому томі в систематизованому вигляді розглянуті пристрої поелементної та групової синхронізації в системах передачі даних. Проведено порівняння двох методів одержання інформації відносно фази елементарних сигналів та кодових конструкцій із спеціальних сигналів, які є частиною кожного кодового слова, а також із структурних характеристик корегуючи блокових кодів.

завадостійке кодування, кодер, декодер, турбокодер, декодування, передавання даних, циклове фазування, поелементне фазування, блокове кодування