Навчання з БЖД передбачає знання екстремальних факторів та реакцію організму людини на їх дію (лекція №2, дисципліна «Соціальна та екологічна безпека життєдіяльності»).
Екстремальною називають ситуацію, яка виникла в процесі діяльності, коли в людині психофізіологічне навантаження досягає такого рівня, при якому вона може втратити здатність до раціональних вчинків та адекватних дій відповідно до обставин, які виникли.
Дія факторів зовнішнього середовища у надзвичайних ситуаціях – надмірна, а відповідь регуляторних систем організму (так звана адаптація) може бути різною.
Ганс Хьюго Бруно Сельє (1907/1982), продовжуючи ідеї К. Бернарда і У. Кеннона, створив теорію стресу, яка значно випередила науку того часу.
Г. Сельє описав три стадії стресу. Інші адаптаційні реакції були описані Гаркаві Л.Х. з співавторами (орієнтування, активація, переактивація).
Сучасні автори ділять їх на типи - еустрес і дістрес. Визначення типу адаптаційної реакції має велике значення для прогнозування виживання людини при катастрофах природного і техногенного характеру.