Народився Григорій Фролович 4 вересня 1922 року в с. Баскаки Рамешківського району Тверської області (Росія). Закінчивши 1941 року середню школу, Г. Ф. Зайцев став курсантом Ленінградського військового училища інструментальної розвідки зенітної артилерії.

У квітні 1942 року Г. Ф. Зайцеву було присвоєно військове звання лейтенант, і він отримав призначення в зенітно-артилерійський полк, воював під Москвою, на Можайському напрямку, під Ригою, де й зустрів День Перемоги.

У 1953 році Г. Ф. Зайцев закінчив Артилерійську радіотехнічну академію Радянської армії. У 1954 році вступив в ад'юнктуру Київського вищого інженерного радіотехнічного училища ППО, яку закінчив 1957 року, захистивши кандидатську дисертацію. Протягом 1958 - 1985 років Г. Ф. Зайцев - викладач, заступник начальника кафедри, начальник кафедри Автоматики і телемеханіки КВІРТУ ППО.

У 1960 році йому присвоєно вчене звання доцента, а в 1963-му - військове звання «інженер-полковник».

У 1968 році захистив докторську дисертацію, а 1971 року йому було присвоєно вчене звання професора. Із 1976 року по березень 1985 року Г. Ф. Зайцев - голова Спеціалізованої ради із захисту кандидатських дисертацій при КВІРТУ ППО, член Спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій при Військовій інженерній радіотехнічній академії.

Після звільнення з армії Г. Ф. Зайцев від травня 1986 року по квітень 1991-го обіймав посаду провідного конструктора Особливого конструкторського бюро лінійних електродвигунів.

У наступні роки Григорій Фролович головну увагу приділяв науково-педагогічній діяльності. Від грудня 1991 року по вересень 1995-го Г. Ф. Зайцев - професор Київського інституту зв'язку, із вересня 1996 року - професор Київського військового інституту управління і зв'язку, а з 2002-го - професор кафедри Радіотехнологій Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій.

Особливо вагомий внесок зробив Г. Ф. Зайцев у теорію автоматичного управління. Опублікував понад 280 наукових праць, серед яких 39 монографій, підручників і навчальних посібників. Йому належать понад 30 авторських свідоцтв та шість патентів на винаходи. Професор Г. Ф. Зайцев підготував 22  кандидати і 5 докторів технічних наук, створив і очолив наукову школу з проблем підвищення динамічної точності та швидкодії систем автоматичного керування.

За наукові розробки в галузі теорії автоматичного керування в 1976 році Г. Ф. Зайцеву присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки Української РСР», а 1991 року за цикл монографій із теорії інваріантності та її застосування в системах автоматичного керування його удостоєно почесного звання лауреата Державної премії України.

Життєвий шлях Григорія Фроловича відзначено бойовими відзнаками: орденами Червоної зірки, Вітчизняної війни II ступеня, Богдана Хмельницького III ступеня, а також 22 медалями СРСР і України ...

Список наукових праць Зайцева Григорія Фроловича

Завідувач кафедри радіотехнологій Д.т.н.,
професор Сайко В.Г. (044)249-25-04