Розширення міжнародного співробітництва в усіх галузях економіки та освіти і сучасна ситуація на ринку праці вимагає від майбутнього фахівця високого рівня володіння іноземною мовою.

Підвищення ефективності навчання іноземній мови студентів технічних спеціальностей є однією з актуальних завдань сучасної методичної науки.

Існує ряд загальних проблем, з якими стикаються як студенти, так і викладачі у процесі вивчення мови спеціальності.

Поняття мова спеціальності включає в себе сукупність всіх мовних засобів, які застосовуються в обмеженій певною спеціальністю сфері комунікації з метою забезпечення взаєморозуміння зайнятих в цій сфері людей [1: 45].

Професійно-орієнтована лексика вивчається, головним чином, на основі текстів, тому основне значення набуває цілеспрямований і ретельний відбір таких текстів. Тексти повинні відображати наукові досягнення в сферах, безпосередньо пов’язаних з професійними інтересами студентів технічних спеціальностей, надавати їм можливість для подальшого професійного зростання.

Робота з текстом складається з двох частин, кожну з яких можна умовно розділити на етапи і рівні. Перша частина включає опрацювання від загального до конкретного. Тут можна виділити наступні етапи:

а) проглядове (ознайомлювальне) читання тексту з метою сприйняття загального змісту;

б) умовна розмітка тексту, яка включає визначення типу речень, що його складають, виділення групи присудка кожного речення, визначення груп підмета, додатка, обставини;

в) робота зі словником охоплює пошук значення незнайомих слів, при цьому враховується їх функція в конкретному реченні, якою частиною мови вони виступають, і, безумовно, контекст [2: 124].

Друга частина роботи над текстом відбувається від часткового до загального і включає в себе три рівні аналізу тексту:

1) рівень до-речення, тобто рівні слів (спеціальних, інтернаціональних, «хибних друзів перекладача»), словосполучень (важких лексичних зворотів, ідіом) або структур (граматичних і лексичних конструкцій);

2) рівень речення, на якому встановлюється зв’язок граматичної структури речення і логічної структури висловлювання;

3) рівень тексту, на якому відбувається аналіз засобів, використовуваних для об’єднання окремих висловлювань в єдине смислове ціле [4: 7; 2: 131].

Таким чином, зміст навчання читанню спеціальних текстів студентів на технічних факультетах являє собою комплексний процес і включає сукупність того, що студенти повинні засвоїти в процесі навчання, щоб якість і рівень володіння іноземною мовою в професійній сфері відповідали їхнім запитам і цілям, а також цілям і завданням програми навчання.
 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Багрова А. Я. Формирование коммуникативных умений в чтении// Коммуникативная ориентированность обучения иностр. языкам в неяз. вузе. -М.: МГЛУ, 1998. — С. 44–50. 
2. Пронина Р. Ф. Перевод английской научно-технической литературы: учеб. пособие для втузов. 3-е изд., испр. и доп. / Р. Ф. Пронина. М.: Высш. шк., 1986. – 175 с.
3. Рубцова М. Г. Чтение и перевод английской научной и технической литературы: лексико-грамматический справочник. 2-е изд., испр. и доп. / М. Г. Рубцова. М.: АСТ: Астрель, 2006. – 382 с.
4. Learn to Read Science. Курс английского языка для аспирантов: учеб. пособие / руков. Н. И. Шахова. 11-е изд. М.: Флинта: Наука, 2011. – 360 с.
    

 Науково-методичне повідомлення підготувала
доцент кафедри англійської мови Корж О. Ю.