Про методику навчання української мови як іноземної

Під час навчання іноземних студентів у вишах України українська мова не належить до сфери їх майбутньої професійної компетенції, але є необхідним засобом спілкування та адаптації до нових соціально-культурних умов і засобом оволодіння майбутньою професією. Тому якість професійно- зорієнтованої довузівської підготовки іноземних слухачів великою мірою залежить від предметної компетенції викладача української мови, який сьогодні стикається з новими викликами часу.

Методика навчання української мови як іноземної – доволі молода наука, яка почала інтенсивно розвиватися. Теоретиколінгвістичним підґрунтям пошуку і розробки ефективної методики викладання української мови для іноземних слухачів стали відомі, перевірені практикою методики, що у лінгводидактиці отримали статус напрямків у навчанні іноземної мови, серед яких найвагомішими є: перекладні методи (серед них виділяють граматико-перекладний, текстуально-перекладний, свідомо-зіставний та методику національно-мовного орієнтування), прямі, або безперекладні, методи (власне прямий метод, аудіовізуальний, аудіолінгвальний), інтенсивні методи (метод активізації можливостей особистості чи колективу, психотерапевтичні методи) та комбіновані методи (зокрема свідомопрактичний та комунікативний методи). Певні надбання кожного з них успішно використовувалися в навчальній діяльності викладачів кафедри української мови Навчально-наукового інституту гуманітарних та природничих дисциплін Державного університету телекомунікацій.

Питання про необхідність створення для іноземних слухачів середовища для вивчення української мови в позааудиторний час постає з перших днів їхнього перебування на підготовчому відділенні. Сучасна психолінгвістика визначає об’єктом навчання іноземної мови мовленнєву діяльність людини, яка можлива тільки за наявності мовленнєвої ситуації. Імітувати мовленнєву ситуацію викладач може за допомогою електронних засобів навчання, показуючи відповідний відеосюжет. Кіно- або відеофільм є аудіовізуальним унаочненням, що демонструє конкретну мовленнєву ситуацію, адже на екрані видно, хто з ким спікується, міміку співрозмовників, жести, зрозуміла мотивація вчинків і висловлень комунікантів.

Таким чином, іноземний слухач, використовуючи набуті знання в аудиторії впроваджує їх у життя, перебуваючи в банках, супермаркетах, аптеках і інших громадських місцях міста Києва та інших міст України.