Одні й ті ж самі жести в різних народів можуть мати різні значення.

Викладачі кафедри української мови Навчально-наукового інституту гуманітарних та природничих дисциплін Державного університету телекомунікацій на заняттях української мови з іноземними слухачами Підготовчого відділення особливу увагу приділяють засобам комунікації людей. Інтелектуальна комунікація має справу зі значеннями і знаками, насамперед - словами. Очевидно, що вона не є єдиною формою спілкування людей. Крім мови є жест, міміка, сміх, погляд - одним словом, людський рух, адресований іншим

У разі інтелектуальної комунікації мова йде про передачу інтелектуального змісту, деяких станів розуму. Ці стани можна назвати "думками", хоча слово "думка" і є досить невизначеним за змістом. Сприймаючи висловлену думку, слухач розуміє її, тобто переживає певні стани розуму. Ці стани у мовця і слухача не можуть повністю збігатися, бути одними і тими ж. Вони є думками різних людей і неминуче носять відбиток їх індивідуальності.

Так погойдування головою з боку в бік, що означає в Україні й більшості країн Європи "ні", у Болгарії, Греції й Індії означає схвалення, у той час як кивок головою - незгода. Заперечливий жест у неаполітанців теж трохи для нас незвичний - це піднята догори голова з осудливо висунутою нижньою губою.

Значення жесту, що має назву "кільце" - з'єднання великого й вказівного пальця, в англомовних країнах сприймається однозначно як схвальний, позитивний жест. У той же час у Франції це вираження негативних емоцій, а в Бразилії взагалі вважається вульгарним жестом. У різних культурах він тлумачиться по-різному - від замилування до серйозної образи (мовляв, ти - абсолютний нуль).

Ще один розповсюджений жест - відстовбурчений догори великий палець. Застосовувати його можна по-різному. Так у людей, що їздять автостопом усього світу він служить для зупинки попутного транспорту, піднята перед собою рука буде означати "Все нормально". Так в основному він застосовується в Європі. У мусульманських країнах цей жест є непристойним, а в Саудівській Аравії зробивши обертові рухи виставленим нагору великим пальцем ви говорите "котися звідси".

Вітатися та прощатися в різних країнах прийнято теж по-різному.

У багатьох державах, включаючи Китай і Японію, при знайомстві прийнято спочатку називати прізвище. У Японії ім'я практично не використовується, навіть при неформальних зустрічах, а офіційний уклін є необхідним ритуалом при знайомстві. У Лапландії вітаючи один одного, труться носами. Європейці, прощаючись, махають долонею, піднімаючи її догори й ворушачи пальцями. Американець сприйме цей жест як заклик "іди сюди". Українці при прощанні звичайно махають рукою не назад, а зі сторони убік, щоправда, латиноамериканець сприйняв би це як жест запрошення.

Нехай вас не шокує, якщо після виступу на науковій конференції в Німеччині слухачі раптом застукають кулаками по столу. У німецькому академічному середовищі саме так, а не оплесками, прийнято виражати своє замилування.

Голландець, спілкуючись із вами, може постукати себе пальцем по чолу. Як не дивно, він говорить, що ви дуже розумний.

Існує декілька екcтравагантних жестів. Наприклад, у Тибеті зустрічний перехожий покаже вам язик - не засмучуйтеся. Це буде означати - "Я нічого не замишляю проти тебе. Будь спокійним!". Але повторювати його приклад, будучи в Європі, не варто - це небезпечно для гаманця, з огляду на витрати на адвоката, а може й здоров'я. В Індії зображення пальцем язика змії означає "Ти - брехун!". Для того, щоб виразити знак замилування, жителі Іспанії й Мексики складуть три пальці, пригорнуть їх до губ і відтворять звук поцілунку.

Єдиним універсальним засобом розташування до себе партнера є посмішка, вона використовується й правильно сприймається в будь-якій країні й будь-якій культурі. Посмішка є найбільш ефективною формою спілкування, і, загалом, найкращим компліментом, котрий ми можемо зробити своєму співрозмовникові, буде щирий прояв інтересу до нього і його проблем.

Спілкуючись з представниками різних країн, не забудьте своєї посмішки!