XS
SM
MD
LG
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

Адреса:
03110, Україна
м. Київ, вул. Солом'янська, 7
Контактна інформація:
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій
Укр.
   
Кафедра Інженерії програмного забезпечення

Дипломування

Загальна інформація
Навчальні дисципліни
Викладацький склад
Методична робота
Наукова робота
Робота зі студентами
Матеріально-технічна база
Партнери кафедри
Інноваційні зміни, втілені на кафедрі
Новини та події
Контактна інформація
Бібліотека
Відео
Запрошуємо до навчання
Отримати консультацію
Освітньо-професійні програми
Публічне обговорення освітньо-професійних програм
Дистанційне навчання
Практика

Дипломування

Бажаєте дізнаватись про особливості вступу у 2024 році?
Підписуйтесь на спільноти спеціальності "121-Інженерія програмного забезпечення" кафедри Інженерії програмного забезпечення та першим отримуйте новини, сповіщення про важливі події, підготовчі курси, дні відкритих дверей та багато цікавого.

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ:

Положення про кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти у Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій

Положення про атестацію здобувачів вищої освіти та організацію роботи екзаменаційної комісії у Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВМІСТУ ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Основна частина магістерської роботи містить 3-4 розділи та призначена для викладення суті проблеми, розкриття теми роботи.

Вміст розділів повинен, в тому числі, відображати досягнення програмних результатів навчання, описаних в освітній програмі.

Розділ 1. Огляд наукової літератури за темою магістерської роботи. Порівняльний аналіз результатів, отриманих іншими авторами. Визначення тих аспектів обраної проблеми, які ще не дуже докладно досліджено і які досліджуватиме автор цієї магістерської роботи.

Загальний обсяг розділу – не більше 20% всієї роботи.

В першому розділі студент повинен:

  • визначити, що було зроблено в теоретичному і прикладному аспектах проблемної галузі;
  • детально ознайомитися з аналогічними рішеннями в даній області (в тому числі, інформаційними та інфокомунікаційними технологіями) та провести їх аналіз, особливу увагу треба приділити недолікам існуючих рішень;
  • сформулювати мети і завдання, які потребують вирішення в магістерській роботі.
     

Розділ 2. Обґрунтування обраних методів дослідження. Опис теоретичних і (або) експериментальних досліджень, проведених згідно із завданнями, визначеними у Вступі. Обґрунтування достовірності отриманих результатів.

Обов’язковим етапом є побудова моделі досліджуваної системи, що включає в себе:

  • встановлення взаємозв'язку між параметрами системи та її цільовими властивостями;
  • опис цих взаємозв'язків в термінах опису системи.

Опис моделі рекомендується робити із застосуванням математичних та/або графічних нотацій.

Наступним етапом є пошук критичних параметрів – це такі параметри системи, які негативно впливають на її властивості. Аналіз вказаних параметрів дозволяє сформулювати причини проблем в системі та визначити дії щодо поліпшення системи.

Після цього слід відобразити запропоновані авторські рішення, які дозволяють поліпшити властивості системи. Особливу увагу слід приділити використанню інформаційних та інфокомунікаційних технологій!
 

Розділ 3. Аналіз і узагальнення результатів дослідження. Показати, як розв’язані завдання допомогли досягти мети, заявленої у вступі. Подання практичних рекомендацій за необхідністю.

Розділ містить опис результатів впровадження та перевірки (тестування) досягнутих результатів. Особливу увагу треба приділити процесу порівняння цільових властивостей системи до та після впровадження рішень, описаних в розділі 3.

Для визначення ефективності авторських рішень, запропонованих студентом, слід використовувати тільки кількісні показники. Не допускаються фрази типу «система стала ефективною», «система почала працювати краще», «рішення є найкращим», «користувачі системи дуже задоволені», «система гарно працює» тощо. Подібні твердження повинні супроводжуватися конкретними числовими показниками, що демонструють покращення цільових властивостей. При наявності якісних показників слід застосовувати методи системного аналізу, які дозволяють представити їх за допомогою чисел (ранжування, шкалювання, методи нечіткої логіки тощо). В процесі демонстрації переваг повинна бути доведена чітка залежність отриманих результатів саме від впроваджених рішень!

Для більшої наочності рекомендується оформляти результати перевірки ефективності у вигляді таблиць та/або графіків. 

За потреби магістерська може містити не три, а іншу кількість розділів, але в будь–якому разі кількість розділів має бути обґрунтована змістом дослідження.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВМІСТУ ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Бакалаврська робота повинна мати практичну новизну і бути реальною.

Практичною новизною може бути:

  • комбінація функціональних можливостей, якої немає в існуючих додатках (ця комбінація повинна бути обгрунтована потребами цільової аудиторії та/або вимогами технологічного прогресу, законодавства тощо);
  • реалізація якоїсь нової КЛЮЧОВОЇ можливості (або декількох), що надає додатку суттєву перевагу серед інших додатків або забезпечує потреби певної цільової аудиторії, на яку в інших додатках ніхто не орієнтувався;
  • реалізація нових нефункціональних можливостей, яких немає в існуючих додатках взагалі чи в потрібній комбінації;
  • комбінація вищезазначених можливостей.

Використання іншої мови програмування, у порівнянні з аналогічними проєктами, чи іншого середовища розробки не є практичною новизною.

Реальність диплому визначається наступним чином:

1) якщо проєкт вирішує загальнокористувацьку задачу, то є певна цільова аудиторія, що має потребу в цьому проєкті; такі проєкти є проєктами відкритого ринку;

2) якщо проєкт вирішує якусь задачу підприємства, то повинен бути конкретний замовник (конкретна фірма, що буде в подальшому використовувати цей продукт).

Об’єкт дослідження бакалаврської роботи – це процес, який буде автоматизувати програмне забезпечення, наприклад, «процес контролю персональної економічної активності».

Предмет дослідження конкретизує засоби, за допомогою яких вирішується задача, наприклад, «програмне забезпечення для контролю персональної економічної активності».

Мета роботи – повинна бути сформульована у вигляді якісного показника (спрощення, підвищення, зменшення, збільшення тощо), який в подальшому можна оцінити через певні кількісні показники (кількість операцій користувача для вирішення задачі, кількість помилок, які допускає користувач при виконанні задачі, час виконання операцій, завантаженість серверу, кількісні показники зручності – час виконання задачі, кількість часу на навчання користувача, експертна оцінка користувачами інтерфейсу тощо). В меті також вказується, за рахунок чого планується її досягти в даній роботі.

Основна частина бакалаврської роботи містить 3-4 розділи та призначена для викладення суті проблеми, розкриття теми роботи.

Вміст розділів повинен, в тому числі, відображати досягнення програмних результатів навчання, описаних в освітній програмі.

Розділ 1 повинен містити аналіз проблеми та існуючих засобів для її вирішення, а також постановку задач бакалаврської роботи і повинен включати наступні пункти (конкретна назва пунктів визначається відповідно до тематики роботи):

  • опис задачі (предметної галузі);
  • опис програмних продуктів, які можуть бути використані для даної задачі (обов'язково розглянути їх недоліки, скласти порівняльну таблицю, визначити актуальність розробки, яка проводиться в бакалаврській роботі);
  • опис ІТ-засобів (технології, фреймворки, засоби мов програмування, наприклад, спеціалізовані бібліотеки тощо), які можуть бути використані для розробки.
  • визначення об'єкту, предмету, мети та задач роботи.

Розділ 2 містить опис проектування системи, та включає наступні пункти (конкретна назва та перелік пунктів визначається відповідно до тематики роботи):

  • проектування архітектури/структури системи; (обов’язковий пункт!)
  • моделювання вимог (з використанням відповідних графічних, текстових та/або табличних нотацій); (обов’язковий пункт!)
  • проектування структури баз даних;
  • проектування інтерфейсу користувача (вимоги юзабіліті відповідно до задач користувача, сценарії виконання задач, вибір елементів UI тощо); (обов’язковий пункт!)
  • інші пункти, необхідні для розкриття теми.

Розділ 3 містить опис реалізації системи: діаграма класів, специфікація ключових класів та їх методів, опис функціонування програми (граф діалогів або інша діаграма, екрані форми з описом нюансів тощо).

Розділ 4 описує тестування програми: обґрунтування використання обраних видів тестування програми, тест-кейси та результати їх виконання.

 

АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ

Дотримання академічної доброчесності здобувачами вищої освіти при виконанні кваліфікаційної роботи є обов’язковим та передбачає дотримання всіх положень Кодексу академічної доброчесності Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, в тому числі:

  • самостійне виконання завдань;
  • дотримання етичних норм спілкування, студенти повинні поважати честь і гідність учасників освітнього процесу, навіть якщо їх погляди інші;
  • використання у навчальній та дослідницькій діяльності лише перевірених та достовірних джерел інформації та грамотне посилання на них;
  • інформування викладачів та здобувачів вищої освіти про недопустимість порушення норм і правил академічної доброчесності;
  • можливість звертатися до Комісії академічної доброчесності Університету з метою розгляду порушень академічної доброчесності учасниками освітнього процесу та притягнення їх до відповідальності.

 

ПЕРЕВІРКА НА ПЛАГІАТ

Перевірка на плагіат включає два види робіт:

  • технічна перевірка
  • експертний аналіз.

Технічна перевірка на наявність запозичень (плагіат) в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій здійснюється з використанням відповідних технологій та комп’ютерної програми StrikePlagiarism.

Експертний аналіз має на меті виявлення запозичень ідей, рішень, моделей, методів тощо, та здійснюється комісією зі складу викладачів кафедри Інженерії програмного забезпечення.

За підготовку файлу роботи, що підлягає перевірці, відповідає автор роботи (студент). Формат файлу повинен бути прийнятним для перевірки на плагіат (підтримуються формати файлів .doc, .docx, .pdf, .odt, які не містять елементів захисту).

Під час підготовки файлу роботи забороняється використовувати будь-які методи обману сервісів перевірки на академічний плагіат, зокрема забороняється:

  • заміна текстових символів на візуально ідентичні зображення;
  • заміна окремих букв одного алфавіту на аналогічні за написанням букв іншого алфавіту (наприклад, заміна кириличних букв на відповідні латинські і навпаки);
  • вставка додаткових текстових символів, які візуально не видимі.

У випадку виявлення факту спроби обману під час перевірки на наявність академічного плагіату в поданих роботах приймається негативний висновок зі складанням відповідного протоколу і така робота не приймається до захисту.

Виявлені у тексті твору запозичення вважаються правомірними, якщо вони є:

  • власними назвами (індивідуальними найменуваннями окремих одиничних об’єктів, у т.ч. найменуваннями установ, назвами праць, які досліджувалися у творі, бібліографічними посиланнями на джерела та ін.);
  • усталеними словосполученнями, що характерні для певної сфери знань;
  • належним чином оформленими цитуваннями;
  • самоцитуванням (фрагментами тексту, що належать автору твору, опубліковані або оприлюднені в електронній формі ним у інших творах, наприклад, у тезах доповідей конференцій, звітах з виробничої або переддипломної практики тощо).

Перед поданням роботи керівникові студент повинен самостійно перевірити її на наявність плагіату із використанням відповідних програм або сервісів, наприклад:

Перевірка на плагіат включає два види робіт:

  • технічна перевірка
  • експертний аналіз.

Технічна перевірка на наявність запозичень (плагіат) в Державному університеті телекомунікацій здійснюється з використанням відповідних технологій та комп’ютерної програми StrikePlagiarism.

Експертний аналіз має на меті виявлення запозичень ідей, рішень, моделей, методів тощо, та здійснюється комісією зі складу викладачів кафедри Інженерії програмного забезпечення.

За підготовку файлу роботи, що підлягає перевірці, відповідає автор роботи (студент). Формат файлу повинен бути прийнятним для перевірки на плагіат (підтримуються формати файлів .doc, .docx, .pdf, .odt, які не містять елементів захисту).

Під час підготовки файлу роботи забороняється використовувати будь-які методи обману сервісів перевірки на академічний плагіат, зокрема забороняється:

  • заміна текстових символів на візуально ідентичні зображення;
  • заміна окремих букв одного алфавіту на аналогічні за написанням букв іншого алфавіту (наприклад, заміна кириличних букв на відповідні латинські і навпаки);
  • вставка додаткових текстових символів, які візуально не видимі.

У випадку виявлення факту спроби обману під час перевірки на наявність академічного плагіату в поданих роботах приймається негативний висновок зі складанням відповідного протоколу і така робота не приймається до захисту.

Виявлені у тексті твору запозичення вважаються правомірними, якщо вони є:

  • власними назвами (індивідуальними найменуваннями окремих одиничних об’єктів, у т.ч. найменуваннями установ, назвами праць, які досліджувалися у творі, бібліографічними посиланнями на джерела та ін.);
  • усталеними словосполученнями, що характерні для певної сфери знань;
  • належним чином оформленими цитуваннями;
  • самоцитуванням (фрагментами тексту, що належать автору твору, опубліковані або оприлюднені в електронній формі ним у інших творах, наприклад, у тезах доповідей конференцій, звітах з виробничої або переддипломної практики тощо).

Перед поданням роботи керівникові студент повинен самостійно перевірити її на наявність плагіату із використанням відповідних програм або сервісів, наприклад:

Анкета вступника
Заповніть анкету та отримайте персональну консультацію від завідуючого кафедрою
Контактна інформація
Ми зв`яжемось з Вами зручним для Вас способом:
Освіта
Вкажіть де Ви навчались\навчаєтесь
Розкажіть про себе
Давайте знайомитись




Контактна інформація

Державний університет телекомунікацій
Україна, 03680, м.Київ,
вул. Соломянська 7,
ауд.315 (кім. 3, 4)
тел. 249-25-96

Отримати консультацію

Ваш запит на зворотній дзвінок отримає завідуючий кафедрою
Надіслати запит

Новини

Всі новини
Переглядів: 8 671