Дисципліна «ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ»

Дисципліна викладається факультативно для студентів 1 та 2 курсів денної форми навчання усіх напрямів підготовки Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій.

Навчання з фізичної культури – це управлінський і педагогічний процес використання засобів фізичної культури для зменшення впливу процесів стомлення, підвищення фізичної і розумової працездатності, що здійснюється під час навчально-виховного процесу, форми і зміст якого визначаються особливостями впливу на студентів умов, характеру і організації навчально-наукової діяльності.

Метою викладання дисципліни «Фізичне виховання» є оздоровлення студентської молоді.

Завдання, що вирішуються у процесі її викладання:

• оволодіння руховими вміннями і навичками, що забезпечують безпечну життєдіяльність людини;
• зміцнення здоров’я, підвищення опірності організму до дії несприятливих чинників зовнішнього середовища;
• формування мотиваційних установок у студентів на фізичне і духовне самовдосконалення;
• підвищення психофізіологічних можливостей орга­нізму студентів;
• профілактика захворювань і зміцнення соматичного здоров'я студентів;
• оптимізація тижневого рухового режиму студентів.
• зниження процесів стомлення організму студентів у процесі розумової діяльності засобами активного відпочинку;
• індивідуалізація оптимальних оздоровчо-тренувальних навантажень під час занять фізичними вправами з оздоровчою спрямованістю згідно з основними рекоменда­ціями Всесвітньої організації охорони здоров'я;
• використання занять фізичними вправами у боротьбі із шкідливими звичками.
• залучення студентів різного рівня фізичної підготов­леності, статі, стану здоров'я, в тому числі й інвалідів, до активних фізкультурно-оздоровчих занять.

Дисципліна «СОЦІАЛЬНА ТА ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»

Мета: надання знань, умінь, здатностей (компетенцій) для здійснення ефективної професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій та природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, також забезпечення оптимального управління охороною праці на підприємствах (об’єктах господарської, економічної та науково-освітньої діяльності), формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку і усвідомлення необхідності обов’язкового виконання в повному обсязі всіх заходів гарантування безпеки праці на робочих місцях.

Теоретична та практична підготовка з дисципліни СЕБЖ враховує сучасні перетворення, які відбуваються у законодавстві України з урахуванням новітніх розробок та теоретичних підходів у сфері безпеки людини як у повсякденному житті так і в умовах виробництва.

Завдання полягає у набутті студентами знань, умінь і здатностей (компетенцій) ефективно вирішувати завдання професійної діяльності з обов’язковим урахуванням вимог екологічної, особистої та колективної безпеки, охорони праці та гарантуванням збереження життя, здоров’я та працездатності працівників у різних сферах професійної діяльності та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

Згідно з вимогами програми навчальної дисципліни студенти після її вивчення повинні продемонструвати такі результати навчання:

знання:

• у сфері культури безпеки ризик-орієнтоване мислення, при якому питання безпеки, захисту і збереження навколишнього середовища розглядаються як найважливіші пріоритети в житті та діяльності;
• сучасних проблем і головних завдань екології, безпеки життєдіяльності та охорони праці, вміння визначити коло своїх обов’язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання;
• організаційно-правових заходів забезпечення безпечної життєдіяльності та вміння обґрунтувати та забезпечити виконання у повному обсязі заходів з екологічної, колективної та особистої безпеки;
• соціально-економічних, правових і організаційних основ охорони праці;
• основ гігієни праці і виробничої санітарії;
• основ виробничої і пожежної безпеки.

уміння:

• оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози і виникнення небезпечних та надзвичайних ситуацій;
• забезпечити координацію зусиль виробничого колективу в попередженні виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;
• здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень.

компетенції:

• здатність орієнтуватися в основних методах і системах забезпечення екологічної та техногенної безпеки, обґрунтовано вибирати відомі пристрої, системи та методи захисту людини і природного середовища від небезпек;
• вміння оцінити сталість функціонування об’єкту господарювання в умовах надзвичайних ситуацій та обґрунтувати заходи щодо її підвищення;
• вміння обґрунтувати та забезпечити виконання комплексу робіт на об’єкті з попередження виникнення надзвичайних ситуацій, локалізації та ліквідації їхніх наслідків;
• здатність орієнтуватися в основних нормативно-правових актах в галузі безпеки з урахуванням сучасних перетворень;

• оцінювати технологічні процеси та обладнання на відповідність вимогам безпеки;
• обґрунтовувати вибір оптимальних умов і режимів праці в галузі діяльності на основі сучасних досягнень в сфері охорони праці;
• виконувати теоретичні та практичні розробки технічних пристроїв з урахуванням вимог безпеки до обладнання та технологічних процесів.
• виконувати виробничо-технологічні функцій із обов’язковим додержанням і забезпеченням усіх вимог гігієни і безпеки праці.

Все це дозволяє:

• оцінювати виробниче середовище на відповідність санітарно-гігієнічним вимогам;
• володіти базовими організаційними методами збереження життя, здоров’я та працездатності виробничого персоналу, профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності на робочому місці, у виробничому колективі в обсязі, необхідному для виконання професійних обов’язків на первинної посаді;
• здійснювати організаційну діяльність у первинному трудовому колективі (підрозділі) з обов’язковим додержанням і виконанням вимог охорони праці;
• проводити інструктажі з охорони праці на робочих місцях;

• забезпечувати максимальний рівень безпеки і гігієнічних характеристик технологічних процесів і обладнання на стадії їх створення (проектування) у межах своєї компетенції.
• ідентифікувати небезпечні чинники природного та техногенного середовищ і віднайти шляхи відвернення їхньої уражальної дії використовуючи імовірнісні структурно-логічні моделі;
• оцінювати безпеку технологічних процесів і обладнання та обґрунтувати заходи щодо її підвищення;
• обґрунтувати нормативно-організаційні заходи забезпечення безпечної експлуатації технологічного обладнання та попереджувати виникнення надзвичайних ситуацій;

• обґрунтувати та забезпечувати проведення навчання серед працівників та населення з питань безпеки життєдіяльності та дій за надзвичайних ситуацій;
• надати допомогу та консультації працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях;

• оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями і показниками та надавати консультації працівникам організації (підрозділу)щодо підвищення його рівня;
• аналізувати механізми впливу небезпек на людину, визначати характер взаємодії організму людини з небезпеками середовища існування з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та комбінованої дії уражальних факторів.

Практична та теоретична складова вивчення дисципліни
«Соціальна та екологічна безпека життєдіяльності»

Розроблена викладачами кафедри робоча програма з вивчення дисципліни «Соціальна та екологічна безпека життєдіяльності» заснована на типових програмах МОН України з нормативних дисциплін «Екологія», «Безпека життєдіяльності» та «Охорона праці».

Більше 50% аудиторного часу, відведеного на вивчення цієї дисципліни охоплює практична складова, що сприяє відпрацюванню практичних навичок з ідентифікації та оцінки небезпек, а також розробки заходів щодо їх попередження, запобігання, локалізації та зменшення наслідків впливу небезпечних ситуацій та аварій різного походження. Також слід зазначити, що успішне навчання та оволодіння практичними навичками з дисципліни дає фундаментальну підготовку студентам для проходження навчальної та виробничої практики та безпечного поводження у повсякденному житті.

Зокрема, у 2023 році було оновлено декілька практичних занять з дисципліни, одне з яких присвячено вивченню заходів з пожежної безпеки у навчальному закладі та діям у разі пожежі у багатоповерховій будівлі. У практичній частині цього заняття студенти знайомляться з планами евакуації для різних поверхів гуртожитку та дією автоматичної системи пожежогасіння.

У нагоді також при викладанні дисципліни стало  і володіння англійською мовою викладачів кафедри, так викладач кафедри, доцент Гармата Олександр Миколайович проводить заняття із студентами з дисципліни СЕБЖ на англійській мові, що сприяє більш глибокому засвоєнню теоретичних базових основ дисципліни.

Практична та теоретична складова вивчення дисципліни
«Соціальна та екологічна безпека життєдіяльності»

Дисципліна «ЗАХИСТ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ГАЛУЗІ»

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Захист професійної діяльності в галузі» є нормативна база з питань охорони праці та цивільного захисту України; завдання та організаційна структура системи управління охороною праці на підприємстві (СУОПП); характеристика шкідливих та небезпечних виробничих чинників (ШНВЧ), які виникають у різних видах виробничих умов; способи і засоби колективного та індивідуального захисту персоналу від їх негативного впливу; завдання та організаційна структура цивільного захисту України; характеристика осередків ураження, які виникають у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу; способи і засоби захисту населення та територій від уражаючих факторів аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж і сучасних засобів масового ураження; порядок дій сил цивільного захисту і населення в умовах надзвичайних ситуацій; призначення приладів радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю та порядок роботи з ними; методики прогнозування можливої радіаційної, хімічної, інженерної обстановки, яка може виникнути внаслідок надзвичайних ситуацій; основи стійкості роботи об’єктів господарювання у надзвичайних ситуаціях; основи організації проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у осередках ураження

Мета: формування у майбутніх фахівців (спеціалістів та магістрів) здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру та приймати продуктивні рішення у сфері охорони праці та цивільного захисту, з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, умінь та компетенцій для забезпечення ефективного управління охороною праці та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду, а також в усвідомленні нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов’язковим дотриманням усіх вимог безпеки праці в галузі.

Завдання: засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування надзвичайних (НС), побудови моделей їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків, забезпечення гарантії збереження здоров’я і працездатності працівників у виробничих умовах при здійсненні діяльності з налагодження та управління комп’ютерними системами та мережами через ефективне використання знань з охорони праці та формування відповідальності у посадових осіб і фахівців за колективну та власну безпеку.

Теоретичний матеріал з даної дисципліни постійно оновлюється з  урахуванням сучасних законодавчих змін. Введення у нормативну базу України стандартів, гармонізованих з нормативними документами Євросоюзу у сфері ергономіки робочого місця користувачів екранних пристроїв та сучасне бачення ризик орієнтованого підходу до систем менеджменту безпеки та гігієни праці знайшли відображення у лекційному матеріалі та практичних заняттях з дисципліни ЗПДГ.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– нормативну базу з питань цивільного захисту та охорони праці;

– алгоритм класифікації НС та методи оцінки обстановки при надзвичайних ситуаціях техногенного, природного, соціального та воєнного характеру;

– порядок організації системи управління охороною праці (СУОП) та системи цивільного захисту в державі та на об’єкті господарювання (ОГ);

– основні заходи ЦЗ та порядок їх ефективного виконання;

вміти:

– проводити ідентифікацію, досліджувати умови виникнення і розвитку НС та забезпечення скоординованих дій щодо їх попередження на ОГ відповідно до своїх професійних обов’язків;

– забезпечувати якісне навчання працівників ОГ з питань ОП та ЦЗ, надання допомоги та консультацій працівникам організації (підрозділу) з практичних питань захисту у НС;

– оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями та показниками.

Засвоївши програму навчальної дисципліни магістри у відповідних напрямках підготовки, повинні бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог охорони праці та цивільного захисту та володіти наступними головними професійними компетенціями для забезпечення реалізації вказаних завдань:

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

– вміння визначити коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань з ОП та ЦЗ;

– знання методів та інструментарію моніторингу НС, побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їх соціально-економічних наслідків;

– здатність приймати рішення з питань ОП та ЦЗ в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

– проведення ідентифікації, дослідження умов виникнення і розвитку НС та забезпечення скоординованих дій щодо їх попередження на ОГ відповідно до своїх професійних обов’язків;

– обрання і застосовування методик з прогнозування та оцінки обстановки в зоні НС, розрахунку параметрів уражаючих чинників джерел НС, що контролюються і використовуються для прогнозування, визначення складу сил, засобів і ресурсів для подолання наслідків НС;

– розуміння, розробка і впровадження превентивних та оперативних (аварійних) заходів цивільного захисту;

– інтерпретування новітніх досягнень в теорії та практиці управління безпекою у НС;

– забезпечення якісного навчання працівників ОГ з питань ЦЗ, надання допомоги та консультацій працівникам організації (підрозділу) з практичних питань захисту у НС;

– оцінювання стану готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями та показниками;

у науково-дослідній діяльності:

– готовність застосовувати сучасні методи дослідження і аналізу ризиків, загроз і небезпек на робочих місцях та виробничих об’єктах;

– здатність поставити завдання та організувати наукові дослідження з визначення професійних, виробничих ризиків, загроз на робочих місцях.

у технологічній діяльності:

– обґрунтування і розробка безпечних технологій (в галузі діяльності);

– участь у проведенні розслідування нещасних випадків, аварій та професійних захворювань;

– розробка та проведення заходів щодо усунення причин нещасних випадків, з ліквідації наслідків аварій на виробництві.

в організаційно-управлінській діяльності:

– впровадження організаційних і технічних заходів з метою поліпшення безпеки праці;

– здатність та готовність до врахування положень законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці при виконанні виробничих та управлінських функцій;

– здатність до організації діяльності виробничого колективу з обов’язковим урахуванням вимог охорони праці;

– управління діями щодо запобігання виникненню нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві;

– впровадження ефективного розподілу функцій, обов’язків і повноважень з охорони праці у виробничому колективі.

у проектній діяльності:

– розробка і впровадження безпечних технологій, вибір оптимальних умов і режимів праці, проектування зразків техніки і робочих місць на основі сучасних технологічних та наукових досягнень в галузі охорони праці.

у педагогічній діяльності:

– розробка методичного забезпечення і проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці.

у консультаційній діяльності:

– надання допомоги та консультації працівників з практичних питань безпеки праці;

– готовність контролювати виконання вимог охорони праці в організації.

Практична та теоретична складова вивчення дисципліни
«Захист професійної діяльності в галузі»

Практична складова при вивченні цієї дисципліни складає 66% аудиторного часу, що сприяє відпрацюванню практичних навичок з впровадження заходів з охорони праці, та розробки заходів у сфері цивільного захисту зі зменшення наслідків впливу небезпечних ситуацій та аварій різного походження.

Під час практичного навчання з дисципліни ЗПДГ особлива увага приділяється відпрацюванню навичок, необхідних людині при взаємодії та локалізації небезпечних факторів різного походження та алгоритмам дій і захисту населення або персоналу об’єкта господарювання (ОГ). Ці аспекти розглядаються під час виконання розрахунків стійкості ОГ при різноманітних видах загроз.