У березні 2026 року в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій відбувся практичний тренінг, присвячений посиленню політики академічної доброчесності серед здобувачів вищої освіти та науково-педагогічних працівників.

У заході взяли участь магістри освітніх програм «Інженерія програмного забезпечення» та «Програмна інженерія децентралізованих систем», аспіранти освітньої програми «Інженерія програмного забезпечення», науково-педагогічні працівники кафедр Інженерії програмного забезпечення та Технологій цифрового розвитку.

Тренінг провела кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри Української мови Світлана Стежко. Науковиця зазначила:

«Сьогодні академічна доброчесність є "маркером якості" науковця. Це та невидима межа, що відділяє простого виконавця від справжнього фахівця-дослідника. Навіть на початкових етапах науково-дослідної роботи кожен здобувач має усвідомлювати: будь-яке порушення етики — це удар по власній кваліфікації. Наша мета — сформувати середовище, де чесність є природним елементом дослідницької культури, а не вимушеним дотриманням правил».

Захід став важливим кроком у реалізації стратегії практичної імплементації принципів чесності в освітній та науковий процес. Головна мета зустрічі — перейти від загальних гасел до формування чіткого прикладного розуміння процедур реагування на порушення та відповідальності за них.

Тренінг замість традиційних лекцій містив розбір реальних ситуацій з академічної доброчесності. Особливістю заходу став відхід від традиційного формату доповідей на користь кейсових обговорень. Учасники працювали в групах, моделюючи типові та складні ситуації, що виникають під час написання кваліфікаційних робіт, проведення наукових досліджень та складання іспитів.

Під час тренінгу було опрацьовано:

• алгоритми ідентифікації академічної недоброчесності та способи як розрізнити ненавмисну помилку в цитуванні та свідомий плагіат;
• механізми реагування на прояви академічної недоброчесності, зокрема крок за кроком, що має робити викладач або здобувач, виявивши факт порушення;
• можливі санкції у разі виявлення факту академічної недоброчесності, з детальним роз’яснення наслідків порушень — від повторного проходження курсу до відрахування або позбавлення наукового ступеня.

Важливим акцентом зустрічі стала дискусія щодо інтеграції елементів доброчесності безпосередньо у навчальні дисципліни.

«Ми прагнемо, щоб кожен учасник освітнього процесу розумів не лише «що не можна робити», а й «як діяти правильно» у складних ситуаціях. Моделювання реальних кейсів дозволяє зняти страх перед процедурами та вибудувати прозору систему взаємодії. На таких тренінгах розглядається академічна доброчесність як складова якості інтелектуального продукту, оскільки в інженерії програмного забезпечення чистота коду та точність алгоритмів є критичними. Те саме стосується і наукової роботи — використання чужих ідей без належного цитування чи фальсифікація результатів нівелюють цінність розробки. Так як у глобальному науковому просторі фаховість визначається не лише глибиною знань, а й етичністю методів їх здобуття, то дотримання принципів чесності є свідченням зрілості здобувача-дослідника та його готовності до високих професійних стандартів ІТ-індустрії», — зазначила завідувач кафедри Інженерії програмного забезпечення Ірина Замрій.

Учасники заходу мали змогу пройти анонімне тестування на знання «Положення про систему запобігання та виявлення академічного плагіату у Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій», «Кодексу академічної доброчесності Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій» та отримати роз’яснення щодо роботи комісії з питань етики.

«Для мене, як для молодого здобувача-дослідника, цей тренінг був дуже цікавий, оскільки містив багато практичних алгоритмів. Ми часто чуємо про «доброчесність» як про щось абстрактне, але сьогодні ми розбирали конкретні кейси: від коректного використання AI-інструментів при написанні коду до нюансів співавторства. Найбільш корисною частиною було саме моделювання ситуацій. Це дало чітке розуміння, що академічна чесність — це не страх перед покаранням, а невід’ємна частина моєї професійної кваліфікації як майбутнього науковця», - зазначила аспірантка Тетяна Бажан.

«Тренінг вразив своєю практичністю. Замість сухих лекцій — живі кейси, замість теорії — моделювання реальних ситуацій. Особливо цікавим був розбір процедур для чіткості розуміння алгоритму дій у разі виявлення плагіату та захисту власних розробок», - зазначив магістр Сергій Рідковець.

«Захід виявився надзвичайно динамічним завдяки акценту на прикладних роз’ясненнях. Важливо було не просто вкотре ознайомитися з Положенням, а проаналізувати реальні механізми реагування на виклики, з якими ми стикаємося щодня під час перевірки робіт чи проведення заліків. Обговорення процедур застосування санкцій та моделювання діалогів зі здобувачами щодо дотримання етичних норм допомогло вибудувати єдину стратегію роботи на кафедрі. Такі заходи справді допомагають інтегрувати принципи доброчесності в кожен елемент навчального процесу, роблячи його прозорим і справедливим»  - зазначила завідувач кафедри Технологій цифрового розвитку Вікторія Жебка.

Регулярне проведення таких заходів дозволяє забезпечити високу якість освіти та підготувати фахівців, чиї досягнення базуються на власних знаннях та інтелектуальній праці.