На станції Академік Вернадський відбулася перезміна: 22-га Українська антарктична експедиція, яка вирушила до Антарктиди 1 квітня 2017 року, почала виконувати завдання на острові Галіндез. А 26 квітня в Міністерстві освіти і науки України відбулася  урочиста зустріч 21-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ), яка рік тому доставила прапор Державного університету телекомунікацій в Антарктиду.

У складі 21-ї УАЕ було 12 учасників – 8 дослідників та 4 представники технічного персоналу. Команда експедиції наполовину складалася з новачків, які зимували на Антарктиці вперше, а очолював її рекордсмен-зимівник Микола Старинець – він повернувся з 8-ї своєї експедиції.

Полярники здійснювали геолого-геофізичні, біологічні, гідрометеорологічні і океанологічні дослідження. Так, одним з основних напрямів їхньої роботи був збір, обробка та передача даних.

Сьогодні наукова діяльність значно інтернаціоналізована, тому з багатьох науково-дослідних станцій інформація передається до великих міжнародних центрів даних.

Зокрема, станція Академік Вернадський щодня передає велику кількість первинних даних, які включаються в міжнародні бази і на підставі яких здійснюється моніторинг стану Антарктики, аналіз щодо зміни клімату, динаміки танення льодовиків тощо.

Наприклад, саме на цій станції – ще коли вона належала Великобританії та мала назву «Фарадей» – вперше було виявлено озонову діру діаметром понад 1000 км, і нині українські дослідники здійснюють унікальні спостереження динаміки її змін. Такої можливості не має жодна інша станція.

Крім того, учасники 21-ї УАЕ долучилися до міжнародного проекту з обраховування пінгвінів, в межах якого відслідковувалася міграція цих унікальних птахів. Учасники 21-ї експедиції встановлювали на пінгвінів спеціальні GPS-мітки – завдяки їхньому сигналу можна з’ясувати, де перебуває популяція, коли вона залишає острів.

Як наголошують зимівники, Антарктида є досить цікавим та перспективним об’єктом для біологічних досліджень, адже її екосистема не зазнає людського впливу, й українські дослідники постійно відкривають на континенті нові види біологічних об’єктів.

Однак, щоб активніше розвивати цей напрям досліджень, необхідно покращити засоби зв’язку станції з «великою землею», зокрема, забезпечити безперебійний доступ до Інтернету.

Тоді, приміром, науковці, виявивши новий об’єкт, зможуть на місці проводити порівняння за міжнародною базою даних, а не чекати на повернення. Наразі ж передача фото- та відеоінформації зі станції обмежена.

«Обмеженість каналів зв’язку є значною проблемою для нас, адже наявний на станції супутниковий зв'язок є досить дорогим і не завжди гарної якості», – наголосив заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха.

Окрім наукових досліджень, учасники експедиції здійснювали й технічні роботи.

Так, було виконано завдання, зобов’язання щодо якого Україна взяла на себе ще під час передачі станції: доведено до ладу паливний бак, який залишився нам у спадок від британців.

Саме на цій споруді станції рік тому було розміщено прапор Державного університету телекомунікацій, який символізував підкорення Університетом шостого континенту.

Але за це почесне право треба і поборотися. Тому ми запрошуємо усіх студентів залучитися до реалізації проекту з забезпечення станції Інтернет-зв’язком, а також прийняти участь у проектуванні телекомунікаційної мережі самої станції «Академік Вернадський» відповідно до укладеної Угоди про співпрацю між Державним університетом телекомунікацій та Національним антарктичним науковим центром.

Цього року перші три студенти Університету вже пройшли практику в Національному антарктичному науковому центрі, тому мають повну інформацію про особливості роботи системного адміністратора антарктичної станції.

Зважаючи, що зараз студентами Київського національного університету будівництва і архітектури розробляється проект нової української антарктичної станції, було б надзвичайно цікаво доповнити його студентським проектом відповідної телекомунікаційної мережі, спроектувавши таким чином антарктичну станцію майбутнього!

Довідково:

Україна володіє антарктичною станцією «Академік Вернадський», що розташована на мисі Марина острова Галіндез.

Оскільки після розпаду Радянського Союзу Росія оголосила себе єдиною правонаступницею усіх антарктичних станцій СРСР, українські науковці втратили можливість проводити дослідження на власній станції.

Однак у 1996 році Україна змогла придбати британську станцію «Фарадей», причому за символічну ціну – 1 фунт стерлінгів, після чого станцію перейменували на честь першого президента НАН України.

Станція «Академік Вернадський» – це метеорологічна та географічна обсерваторія, що підтримується Україною в рамках Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки.