22 грудня 2020 року відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Цифровий простір ХХІ сторіччя: ринок, держава, бізнес», організаторам якої стала кафедра маркетингу Навчально-наукового інституту менеджменту та підприємництва. В умовах пандемії, конференція відбулася в режимі онлайн, де участь взяли понад 60 учасників, серед яких як науковці, що уже мають визнання у царині науки так і початківці, що прагнуть розвивати власні бачення та ініціативи у дослідженні ринку, держави, бізнесу!

Про доцільність проведення наукових конференцій та необхідність продовження наукових досліджень говорила професорка кафедри маркетингу Надія Богданівна Писар:

- «Шановні учасники конференції, тема мого представленого на конференцію дослідження – Оцінка маркетингового середовища крізь призму купівельної спроможності споживача, з яким Ви можете ознайомитись за посиланням на електронну версію підготовленого збірника матеріалів конференції. Але зараз, в присутності з Вами, з тими хто є добрими експертами оцінки маркетингового середовища і як ніхто інший розуміють необхідність високого рівня купівельної спроможності споживача для ефективного розвитку маркетингу, як нової філософії бізнесу, я би хотіла менше зупинятися на цифрах, які є вираженням обставин, що знекровлюють сьогодні економіку України та дестабілізують соціально-політичну ситуацію в нашій країні, адже скорочення населення, знецінення національної валюти, руйнування промислового виробництва на Сході України, відсутність сприятливого інвестиційного клімату та зменшення частки національного товаровиробника на ринку загалом є своєрідними мультиплікаторами низького рівня життя населення, і це значить, що одним з головних соціально-економічних викликів, що постали сьогодні перед Україною та потребують оперативного вирішення для виходу на траєкторію динамічного й сталого розвитку є надзвичайно низький рівень доходів населення, так як купівельна спроможність Українців, яка станом на 2019 рік дорівнювала 1800 Євро, тоді як один мешканець Європи витрачає 14,7 тис. Євро, у вісім разів нижче ніж  в середньому по Європі; українці вимушені більшу частину своїх заробітків витрачати на їжу (майже 40 % доходів, тоді як європейці витрачають лише 13 %). Очевидно, що в таких економічних реаліях, де споживач виходить на ринок із низьким порогом доходів, зацікавлення його знахідками з реклами є складним, бо людина з низьким доходом зможе звернути увагу хіба що на товари першої необхідності: їжа, одяг, медикаменти, і маркетингова стратегія, і якщо вона не буде адаптивна до реалій ринку, стратегія не може стати ефективною при ощадному споживчому гаманці. Тому стимулювання розвитку дрібного і середнього бізнесу має бути основним завдання економічного розвитку України, а для цього потрібні нові оцінки, погляди, зрештою фахові дослідження ринку, які б характеризували реальний стан ринку і давали б об’єктивні пропозиції для розроблення сценаріїв розвитку економіки. І саме такі завдання і виклики постають сьогодні перед маркетологами. Тому, я хочу більше зупинитися сьогодні на доцільності проведення наукових досліджень, не лише тому, що наука є фундаментальною основою життя університету, а й тому, щоб підкреслити необхідність здійснення наукових досліджень як для практичних потреб економіки так і для формування особистості зокрема. Я до прикладу, захопилася науковими дослідженнями наприкінці навчання в університеті, коли вийшла з друку моя перша стаття по результатах магістерської роботи. Пригадую, що пошук роботи опісля навчання був не з легких моментів мого життя і от моя монографія стала фінальною кодою у досягненні бажаної мети – співпраці із провідною компанією України. Моя перша зарплатня була за виконаний економічний аналіз і це звісно мені принесло багато задоволення і радості на той момент, проте думок, що колись я зможу досягнути ступеня доктора наук у мене не було звісно, мені цікаво було описати по-своєму ту чи іншу економічну проблему, так і публікувались мої статті, одна за одною…Ці дослідження принесли в моє життя безліч конференцій, зустрічей, знайомств, і друзів – працьовитих, мислячих, інтелігентних, розумних. Хтось напевне думає, що наука це рутинна праця, а я заперечу, бо наука це величезний простір комунікацій. Є така теза, що там де раніше були межі науки – там тепер її центр. Тобто постіндустріальна економіка відмічає цінність інформації, знань, мобільність та безперервне самовдосконалення. Сучасні можливості технологій забезпечують оперативність обробки інформації, доступність і рівні можливості для усіх, хто бажає розширювати власний фокус світогляду. Крім того, сьогодні організовується багато форумів, є можливість створення ютуб-каналу, що сприяє висвітленню нових ідей і тенденцій розвитку ринку; де можна заявити про себе, свої навики, таланти, ідеї. Допомагати іншим пізнавати процеси соціально-економічного розвитку стає популярною зайнятістю і має перспективу в умовах розвитку «інтелектуальної економіки». Тому, заявляйте про себе! про свої амбіції! про свої прагнення! Робіть перші кроки до великої мети! Наука має тисячолітню історію і продовжується через покоління! Тому, не переживайте – обов’язково знайдуться ті, хто Вам підскаже, тобто скоординує вашу енергію у правильний напрям! Усім бажаю прагнути розвиватись та смакувати результатами своєї праці! Пам’ятайте, що задоволення може стати не лише джерелом енергії, а й прибутку! Резюмуючи хочу запропонувати Вашій увазі свій науковий доробок, який є доступний в мережі Інтернет, зокрема в наукометричній базі Scopus та Web of Science,  і подати руку підтримки кожному, хто має бажання проводити наукові дослідження.

Бажаю усім учасникам зарядитися на даній конференції науковою енергією і щоб наша зустріч стала продуктивною!»