Фінансова економіка – це галузь теоретико-прикладних знань про закони функціонування фінансових потоків і відносин між усіма суб’єктами економічного простору.
Фінансова економіка – це копиця різних понять, цілий спектр методів і концепцій, які постійно оновлюються та знаходять своє застосування у всіх сферах людської діяльності. Особливо у виробничій сфері, на фондових і валютних ринках і в сфері державного управління. Історично фінанси завжди були особливим економічним поняттям в людському суспільстві. Тому все, що було так чи інакше пов’язане з фінансами, викликало особливий інтерес у людей. Звідси і велика різноманітність існуючих предметів і наукових напрямів у цій галузі.
Фінансова економіка демонструє надзвичайну адаптивність та гнучкість. Це свого роду „міраж”, що відображається в сучасній дійсності XXI-го століття. Поки ми бачимо лише прообраз поліфонічної транснаціональної системи, яка не просто виходить за межі національно відокремлених кордонів, але стає самостійною реальністю, як би паралельною пласкому „географічному” простору. Однак, що більш значимо, вона з якогось моменту неминуче виходить і за межі ієрархічних структур управління.
Мережева структура фінансової економіки формується, передусім, у контурі фінансового та інформаційного простору. Крім того, у світовій економіці зростають пропорції інтернаціоналізації приватного капіталу, який дійшов до рівня найдрібніших вкладників, причому кількість цих вкладників величезна. І з якогось моменту включаються в дію процеси майже що стохастичні, які ведуть до серйозних наслідків. Різко зростає потенціал „віртуальних війн”, інформаційно-концептуальної агресії, цілеспрямованого впливу на економічний і фінансовий простір, змінюються інструменти, вагомість та роль традиційних методів управління за сприяння сучасних засобів телекомунікацій. У цьому сенсі фінанси починають прямо інтегруватися з інформацією та моментально реалізувати події, зміни настроїв на практиці, спрямовуючи фінансові потоки за новими траєкторіями.
Фінансова діяльність трансформується. Йде надзвичайно швидке створення капіталів і втрата їх, що привчає ставитися до процесу, як до своєрідної великої гри. Традиційне світовідчуття виявляється не цілком адекватним новим реаліям. Розуміння і застосування подібних явищ здатне дати фантастичний ефект. Але це своєрідна гра з тигром. Можливість управління стихіями може виявитися цілком ілюзорною. Інакше кажучи, конструктивна економіка, що існувала в епоху Нового часу, змушувала людей бути конструктивно орієнтованими, а фінансова економіка несе в собі зовсім іншу психологію. Економічні процеси, з якими ми досі були знайомі, носили речовинний характер і хоча б з цієї причини, вони розгорталися в реальному часі. А фінансовій економіці зовсім не обов'язково обмежувати себе подібними контурами. Операції з фінансовими потоками в принципі можуть протікати в будь-якому часовому режимі, і як завгодно швидкоплинно. Водночас, фінансова економіка на наших очах починає перетворюватися на своєрідного „темного двійника реальної економіки. Ця роздвоєність відображає глибинні суперечності самої людської природи. Двоїстий характер економіки відзначав ще Аристотель.
Передусім фінанси, загалом і в цілому, були засобом оптимізації економіки, а не її метою. Подібний стан утримувалося, поки економіка носила помірний характер за своїм обсягом і локальний (або регіональний) за місцем дії. Вона підкорялася коригуючому впливу з боку національних урядів, які використовували потенційні можливості фінансових технологій у своїх інтересах. В останні століття ми існуємо в умовах практично безперервного науково-технічного прогресу, промислової революції. І надлишковий випуск паперових грошей в цих умовах постійно підкріплювався появою все нових кількостей товарів. Але тепер, з виходом економіки за національні кордони, вичерпанням ємності біосфери і уповільненням науково-технічного прогресу, ситуація, звичайно, істотно змінюється. Треба сказати, що фінансовий простір – це не просто сучасна драма ідей, це як би нова Атлантида, це „інший світ”. Світ, який лише починає освоюватися.
Фінансова економіка, перетворена в глобальну систему, інтегрує в себе багато нетрадиційних зон. Відбувається змикання фінансової економіки з такими поняттями, як економіка, товари, цінність активів, прибуток, акції, інновації, інвестиції, управління, ризики, фінансові інститути і правила.
Гудзь О.Є.