XS
SM
MD
LG
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

(Державний університет телекомунікацій)


Адреса:
03110, Україна
м. Київ, вул. Солом'янська, 7
Контактна інформація:
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

(Державний університет телекомунікацій)

Позичкові джерела формування інвестиційних ресурсів інноваційних підприємств

15:27, 04-12-2015

Зважаючи на швидкі темпи розвитку ринків мікроелектроніки, програмного забезпечення, телекомунікацій в світовій економіці, а також на потенціал до розвитку цих ринків в Україні, слід наголосити на гальмуючій причині вітчизняного ринку – відсутності коштів на проведення інноваційної діяльності, що й спричиняє низьку інноваційну активність.

Не зважаючи на те, що серед економічної спільноти питаннями інноваційного розвитку економіки, інноваційного управління, венчурного бізнесу і трансферу технологій займалися і займаються як зарубіжні, так і вітчизняні вчені, найменш дослідженою і недостатньо висвітленою залишається проблема забезпечення безперебійного фінансування інновацій підприємств галузі телекомунікацій, особливо за сучасних умов. Зарубіжний та вітчизняний досвід інноваційного управління не можуть повною мірою бути використані для розкриття реального потенціалу галузі телекомунікацій через відсутність фінансування.

Серед джерел фінансування інноваційних програм найчастіше використовуються власні джерела підприємств (якщо такі мають місце) та спостерігається стійка тенденція до зниження інвестицій за рахунок бюджетних засобів (особливо, з державного бюджету). Однак через зниження економічної активності в країні реального нагромадження власних ресурсів підприємств також не відбувається. За даних обставин інноваційним підприємствам слід звернути увагу на позичкові джерела залучення коштів. Світова практика використання довгострокових позик та кредитів виділяє їх, як основні, серед позичкових джерел фінансування інвестицій.

Класифікувати позичкові кошти для фінансування інноваційної діяльності вітчизняних підприємств можна у 7 основних позицій.

1. Бюджетна фінансова підтримка, що здійснюється на державному та регіональному рівнях за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим (до 2014 року), місцевих бюджетів у межах коштів, передбачених відповідними бюджетами. На даний час підприємствам розраховувати на цей вид позичкових коштів проблематично.

2. Фінансові ресурси спеціальних позабюджетних фондів, які формуються органами місцевого самоврядування та підприємствами. Кошти позабюджетних фондів акумулюються на спеціальних рахунках, які відкриваються в установах банків і вилученню не підлягають, а витрачаються на розсуд відповідної місцевої ради.

3. Кредитні ресурси комерційних банків. На сьогоднішній день в Україні функціонує близько 160 комерційних банків. Головним недоліком сучасних кредитів є високий коефіцієнт покриття або застава. В разі прийняття рішення керівництвом підприємства про вибір цього джерела інвестування інноваційної діяльності необхідно ретельно вивчити всі існуючі альтернативи і мати декілька варіантів (в т.ч., і можливість рефінансування кредиту в майбутньому в інших банках).

4. Іноземні інвестиції. Економічна криза 2008 року та сучасне політично-економічне становище України не сприяють широкому використанню даного джерела фінансування інноваційної діяльності. Обсяги іноземного капіталу, що вкладається в інноваційний розвиток вітчизняних підприємств, були недостатніми і раніше, а зараз взагалі призупинилися.

В даному випадку оптимальним виходом з ситуації, що склалася, за умови стабілізації економічних процесів в країні може бути створення спільних підприємств, де частина акцій підприємства належить іноземним партнерам (яскравий приклад ефективності такого засобу – Китай, який посідає високі позиції в сфері інновацій). Підприємствам необхідно брати участь у всіх можливих інноваційних конкурсах та тендерах, що проводяться в Україні та за її межами, адже найчастіше іноземні інвестори знаходять об’єкти інвестування саме на таких заходах.

5. Кошти від реалізації облігацій підприємства. Власники облігацій є кредиторами, доходи яких залежать від результатів діяльності підприємства, вони не мають прав на участь в управлінні емітентом.

6. Кошти вітчизняних та іноземних інноваційних та інвестиційних фондів і банків. В розвинених країнах, в більшості випадків, інвестори ідуть на кооперацію, утворюючи спільний інноваційний венчурний (ризиковий) фонд, від імені якого здійснюються капіталовкладення. Якщо підприємець має унікальну ідею, яка вже втілена у вигляді продукту або послуги й має значний ринковий потенціал, він може розраховувати на те, що венчурний інвестор може вкласти необхідну суму в проект з розрахунку отримати великий прибуток.

7. Кошти "бізнес-ангелів". "Ангел бізнесу" – це приватний інвестор, який вкладає кошти в незвичайні та перспективні інноваційні проекти на етапі створення компанії за умови повернення інвестицій та частку в капіталі компанії. Пізніше, якщо проект успішний, серед джерел фінансування з’являться венчурні фонди, біржі, інвестиційні банки тощо. Серед стартапів, піднятих ангелами, - Xerox, Amazon.com, Ryanair, Apple, Xynergy, Compaq, America Online, Google, E-bay, Innovative Robotics і багато інших.

Інвестиційні ресурси, необхідні для створення нових виробничих потужностей, підвищення технічного і організаційного рівня виробничого процесу і стійкості підприємства в цілому, можна обрати серед розмаїття позичкових коштів. Однак для того, щоб вітчизняні підприємства могли матеріалізувати нововведення і підтримати інноваційні процеси, держава повинна реалізовувати ефективну інвестиційну політику - стимулювати традиційні галузі народного господарства, великі технологічні підприємства, мікроелектроніку, телекомунікаційні підприємства і заохочувати їх до роботи за допомогою нової технічної бази. Недосконалість законодавчої бази, скорочення фінансування інноваційних програм з боку держави має деструктивний вплив на економіку країни в цілому.

Матеріал підготувала професор кафедри управління інноваційною діяльністю, канд. економ. наук, доц. Апарова О.В.

Бажаєте дізнаватись про особливості вступу у 2024 році?
Підписуйтесь на спільноти спеціальності "075 - Маркетинг" кафедри Маркетингу та першим отримуйте новини, сповіщення про важливі події, підготовчі курси, дні відкритих дверей та багато цікавого.
Читайте також

Про кафедру

Кафедра Маркетингу

Отримати консультацію

Ваш запит на зворотній дзвінок отримає завідуючий кафедрою
Надіслати запит

Абітурієнту

Спеціалізація: Маркетинг

Освітня програма спрямована на підготовку фахівців з маркетингу з пріоритетом Інтернет-маркетингу та широким застосуванням ІТ-технологій, які здатні вирішувати проблеми розробки та реалізації ефективної стратегії маркетингу, з урахуванням особливостей функціонування телекомунікаційної галузі. Програма передбачає викладання навчальних дисциплін спеціалістами у сфері маркетингу та його інформаційно-аналітичного забезпечення, що суттєво поглиблює фахові компетентності майбутніх випускників.

Спеціалізація: Маркетинг

Освітня програма спрямована на підготовку фахівців з маркетингу з пріоритетом Інтернет-маркетингу та широким застосуванням ІТ-технологій, які здатні вирішувати проблеми розробки та реалізації ефективної стратегії маркетингу, з урахуванням особливостей функціонування телекомунікаційної галузі. Програма передбачає викладання навчальних дисциплін спеціалістами у сфері маркетингу та його інформаційно-аналітичного забезпечення, що суттєво поглиблює фахові компетентності майбутніх випускників.

Переглядів: 7 786