Перелік екзаменів та заліків семестрового контролю визначається робочим навчальним планом зі спеціальності. Кількість екзаменів, диференційованих заліків у кожній сесії не повинна перевищувати 4.
Семестрові екзамени складаються студентами у період екзаменаційних сесій згідно з розкладом, який затверджується проректором з науково-педагогічної роботи і доводиться до викладачів і студентів не пізніше, ніж за місяць до початку сесії. Відхилення від розкладу екзаменів неприпустимо.
Перед кожним екзаменом обов’язково проводиться консультація. Студент не допускається до семестрового контролю з певної дисципліни, якщо він не виконав усіх видів робіт, завдань (лабораторні роботи та певні індивідуальні завдання), передбачених робочим навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни, або має незадовільні обидві атестації з дисципліни (для студентів 1-4 курсів), при цьому викладач в екзаменаційнозаліковій відомості робить запис “не допущений”. Недопущення студента до семестрового контролю з певної навчальної дисципліни не може бути причиною недопуску його до контролю з інших дисциплін. Студент, який захворів під час сесії, зобов’язаний повідомити деканат про свою хворобу не пізніше наступного дня після екзамену та в тижневий термін після одужання подати довідку медичного закладу (для студентів денної форми навчання – завірену пунктом охорони здоров’я університету).
Результати складання екзаменів, диференційованих заліків, захистів курсових проектів (робіт) та практик оцінюються за чотирьохбальною шкалою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”), а заліків – за двобальною шкалою (“зараховано”, “не зараховано”) і вносяться до екзаменаційної відомості, залікової книжки (позитивні результати) та навчальної картки студента. У разі отримання незадовільної оцінки, перескладання екзамену (заліку) з дисципліни допускається не більше двох разів. При повторному перескладанні екзамен (залік) у студента може приймати комісія, яка створюється директором інституту (деканом). Оцінка комісії є остаточною.
Якщо студент був допущений до складання семестрового контролю, але не з’явився без поважної причини, то вважається, що він використав першу спробу скласти екзамен (залік) і має заборгованість. У випадках конфліктної ситуації за мотивованою заявою студента чи викладача, директором інституту (деканом) створюється комісія для приймання екзамену (заліку), до якої входять завідувач кафедри (провідний викладач) і викладачі відповідної кафедри, представники деканату, профспілкового комітету студентів та Студентської ради. Складання екзамену для підвищення позитивної оцінки допускається не більше, ніж з трьох дисциплін за весь період навчання. Дозвіл на це дає директор інституту (декан) на підставі заяви студента за погодженням із завідувачем відповідної кафедри. Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість. Ліквідація студентами академічної заборгованості проводиться до початку нового семестру.
Семестровий контроль може проводитися в усній формі по білетах або у письмовій формі за контрольними завданнями (КЗ), а також шляхом тестування з використанням технічних засобів. Можливо поєднання різних форм контролю. Форма проведення семестрового контролю зазначається у робочій навчальній програмі. Зміст і структура екзаменаційних білетів (контрольних завдань) та критерії оцінювання обговорюються та визначаються рішенням відповідної кафедри, про що студенти інформуються на початку семестру. Екзаменаційні білети (контрольні завдання) повинні повністю охоплювати робочу навчальну програму дисципліни або її частину, яка виноситься на семестровий контроль, та забезпечувати перевірку всіх знань, навичок і умінь відповідного рівня, що передбачені програмою, тобто відповідати вимогам змістовної і функціональної валідності. Кількість екзаменаційних білетів для усного екзамену повинна перевищувати кількість студентів у навчальній групі не менше, ніж на 5. Кількість варіантів контрольних завдань (КЗ) для письмового контролю повинна забезпечити самостійність виконання завдання кожним студентом.
Критерії оцінки відповіді студента повинні враховувати, насамперед, її повноту і правильність, а також здатність студента: узагальнювати отримані знання; застосовувати правила, методи, принципи, закони у конкретних ситуаціях; аналізувати і оцінювати факти, події, інтерпретувати схеми, графіки, діаграми; викладати матеріал чітко, логічно, послідовно. При розробці критеріїв оцінювання з певної дисципліни необхідно орієнтуватися на такі загальні рекомендації:
Зміст екзаменаційних білетів (контрольних завдань), перелік матеріалів, користування якими дозволяється студенту під час екзамену (заліку), а також критерії оцінки рівня підготовки студентів обговорюються на засіданні кафедри і затверджуються завідувачем кафедри не пізніше, ніж за місяць до початку складання екзаменів (заліків). Названі матеріали дійсні протягом навчального року, вони є складовою навчально-методичної документації з дисципліни і зберігаються на кафедрі.
І пережити екзамени без стресу і безсонних ночей
Ось і почалась зимова сесія. Студенти більшості ВНЗ починають здавати перші екзамени. Як зробити підготовку до них максимально ефективною і стати власником залікової книжки, розмальованої одними п'ятірками? Чи можна обійтися без головних сувенірів безсонних ночей і зубріння - мішків під очима і головного болю?
Найліпший друг студента-відмінника - правильне, повноцінне харчування. Щоб знання укладалися в голові по поличках, а мозок працював на всі сто відсотків, дотримуйся під час сесії, і тим більше підготовки до неї, спеціальної дієти. Головне - більше білків (тобто м'яса і риби) і вуглеводів (фруктів, овочів і круп)!
Вітамін С, який міститься в лимонах, апельсинах, шипшині, журавлині і бананах, допоможе впоратися зі стресом. Ананаси покращують пам'ять. Морква активізує обмін речовин. Капуста знімає дратівливість. А морепродукти (кальмари, креветки, мідії) корисні для мозку.
Між основними прийомами їжі потіш себе сухофруктами і горішками - вони додають енергії краще, аніж штучні енергетики і дозволяють організму не стомлюватися.
Незайвим буде і шоколад (краще чорний) - він допомагає боротися зі стресом, додає упевненості в своїх силах і дозволяє дивитися на світ позитивно.
Намагайся спати не менше 8 годин на добу. По-перше, щоб активно готуватися, організм має як слід відновлюватися. А по-друге, під час сну інформація, яку ти вивчив за день, як слід осяде в пам'яті і перейде у розряд довготривалої.
Не забувай про те, що найкращий відпочинок - зміна діяльності. Викрій годину-дві на день, щоб прогулятися по парку, подихати повітрям, сходити у спортзал, покататися на роликових ковзанах. Не забувай і про короткі паузи: кожні годину-півтори варто на 5-10 хвилин відволікатися від книжок і конспектів. Можна пройтися по квартирі, подивитися у вікно, розім'ятися і зробити гімнастику для очей.
Від початку підготовки, скільки б часу не залишалося до відповідальної дати - місяць або два дні, оціни масштаб лиха. Визначся, скільки предметів необхідно освоїти, які теми, розділи ти знаєш добре, а які не дуже. Незайвим буде скласти план підготовки - на яку тему скільки часу ти витратиш. Якщо відмахнешся, мовляв, просто позаймаюся, це не дасть результатів, а заняття пройдуть марно.
Одна з поширених помилок багатьох студентів - вивчати не конкретні питання, намагаючись підготувати відповіді з кожної теми, а обкладатися всілякими книжками і читати все підряд.
На початковому етапі підготовки найкраще використовувати конспекти. Як правило, інформація там викладена стисло, схематично і доступно. А викладачі, запитуючи на іспиті, найчастіше вимагають знати те, про що вони товкмачили студентам на лекціях та практичних заняттях. Якщо залишиться час і у тебе прокинеться інтерес до якогось окремого питання чи теми, так і бути - прочитай розділ, присвячений цій темі, у підручнику чи науковому журналі.
Навіть якщо ти всіма фібрами душі ненавидиш викладача, спробуй відкинути суб'єктивні емоції і змусь себе хоча б під час іспитів ставитися до нього позитивно.
У хвилини відчаю прокручуй у голові майбутній екзамен, у деталях продумай кожну подробицю. Ось ти входиш до аудиторії, вибираєш білет, упевнено відповідаєш і... одержуєш хорошу оцінку. Будь упевнений: як тільки-но ти почнеш мислити в правильному руслі, робота закипить, а суворий викладач не раз ставитиме твій виступ у приклад однокурсникам.
Існує величезна кількість методик ефективного запам'ятовування інформації. Ось деякі з них. Вивчай і вибирай ті, які підійдуть саме тобі.
У чому фішка: дні, що залишилися до іспиту, поділи на три частини. Наприклад, у перші три дні вивчи теорію (тобто просто уважно прочитай). Наступні три присвяти більш глибокому вивченню інформації, працюй над практичними задачами - підготуйся на четвірку. В останні три - відшліфуй знання.
Кому підходить: студентам, у яких в запасі є хоча б три дні. Якщо до іспиту залишилося лише декілька годин, втілити цю методику буде фізично неможливо.
У чому фішка: спершу ти вивчаєш найскладніші для тебе предмети. А час, що залишився, витрачаєш на ті, у яких ти як риба у воді.
Кому підходить: студентам, яким треба вивчити відразу декілька предметів. Можна почати підготовку з точних наук, а потім берись до гуманітарних.
У чому фішка: розділи всі теми чи розділи на кількість днів, які залишилися до іспиту. І вивчай блоками (один день - один блок), а останній день залиш для повторення.
Кому підходить: студентам, які ходили на лекції і однаково займалися протягом всього семестру. Це передбачає, що питання не викличуть у них великих складнощів. І що підготовка потрібна скоріше для профілактики!
В чому фішка: зміст кожної теми (найскладніші визначення, поняття, формули) випиши на папірці. Використовуй схеми, графіки, таблиці, малюнки.
Кому підходить: молодим людям, у яких краще за інші розвинена моторна пам'ять (все, що власноруч написане, краще запам'ятовується).
Ваш запит успішно надіслано