Математику вже за те любити варто,
що вона розум до ладу приводить.
М.В. Ломоносов

У всіх галузях практичної діяльності людини, навіть у таких традиційно “нематематичних”, як управління виробництвом, біологія, медицина, лінгвістика, надійно й ефективно застосовується математика.

Який зв’язок між математикою і об’єктивною реальністю? Завдяки чому числа, геометричні фігури та інші математичні поняття можуть відбивати й описувати найрізноманітніші явища навколишньої дійсності, передбачити закономірності їх перебігу?

На всі ці та багато інших запитань людина знайшла відповіді з допомогою математики. Незалежно від того, де і ким людина працюватиме, їй доведеться користуватися математикою. Бо, як писав видатний педагог В. О. Сухомлинський, “… математика – це насамперед думка, допитлива, що бажає все знати, про все мати уявлення. Математика вчить мислити й разом з тим вселяє віру в безмежні сили людського розуму. Вона виховує волю, характер”.
 

Згідно з новим дослідженням, опублікованим у Proceedings of the National Academy of Sciences, підлітки, які перестали вивчати математику, демонстрували більший проблеми у порівнянні з однолітками, які продовжували вивчати математику, з точки зору розвитку мозку та когнітивних функцій.

133 студенти у віці 14-18 років взяли участь в експерименті, проведеному дослідниками з кафедри експериментальної психології Оксфордського університету. На відміну від більшості країн світу, у Великобританії 16-річні студенти можуть вирішити припинити вивчення математики. Ця ситуація дозволила команді дослідити, чи може ця специфічна недостатня математична освіта у студентів із схожого середовища вплинути на розвиток мозку та пізнання.

Дослідження показало, що студенти, які не вивчали математику, мали меншу кількість важливої ​​хімічної речовини для пластичності мозку (гамма-аміномасляної кислоти) у ключових ділянках мозку, які беруть участь у багатьох важливих когнітивних функціях, включаючи міркування, вирішення проблем, логіку, пам’ять та навчання. Виходячи з кількості хімічних речовин мозку, знайдених у кожного учня, дослідники змогли розрізнити підлітків, які вивчали чи не вивчали математику, незалежно від їхніх когнітивних здібностей. Більше того, кількість цієї хімічної речовини в мозку успішно передбачила зміни в балах математичних досягнень приблизно через 19 місяців. Примітно, що дослідники не виявили відмінностей у хімічних речовинах мозку до того, як підлітки перестали вивчати математику.

Керував дослідженням Рой Коен Кадош, професор когнітивної нейронауки в Оксфордському університеті. Він сказав: «Математичні навички пов'язані з низкою переваг, включаючи працевлаштування, соціально-економічний статус, а також психічне і фізичне здоров'я. Підлітковий вік - це важливий період у житті, який пов'язаний з важливими змінами мозку та когнітивних функцій. На жаль, можливість припинити навчання математика в цьому віці, здається, призводить до розриву між підлітками, які припиняють навчання з математики, порівняно з тими, хто його продовжує. Наше дослідження забезпечує новий рівень біологічного розуміння впливу освіти на мозок, що розвивається, і взаємного ефекту між біологією та освітою».

Якщо 10-15 років тому перспективним вважалося вивчення іноземних мов, то зараз вільним володінням кількома мовами нікого не здивуєш. Тепер професійна затребуваність багато в чому залежить від розуміння технологій, вміння мислити, абстрагуватися і здібностей до вирішення нестандартних завдань. Вкрай складно обійтися без знання математики тим, хто хоче працювати в сфері IT.

З усіх істинних наук, як твердять Арістотель і Авероес, наші математичні науки найістинніші і мають перший ступінь вірогідності, решта природничих наук іде за ними.
ЛI. Пачолі

Серед усіх наук математика користується особливою повагою; підставою для цього є та єдина обставина, що її положення абсолютно правильні й незаперечні, в той час як положення інших наук до деякої міри спірні, і завжди є небезпека їх спростування новими відкриттями.
А. Ейнштейн