Як відомо, дистанція прийому сучасного спрямованого мікрофона обмежується такими факторами, як багатопроменеве поширення звуку, розсіювання високочастотних компонент звуку, вітер і ін. Також під час запису звуку одним мікрофоном втрачаються просторові властивості звуку. З цієї причини звук, який ми чуємо в галасливому або реверберірующому приміщенні, значно відрізняється від того ж звуку, записаного через один мікрофон і відтвореного за допомогою акустичної колонки або головних телефонів. Ненаправлені мікрофони окремо дають електричні сигнали однакової потужності для звуку, що приходить з будь-якого напрямку. Спільна обробка цих сигналів з виходів мікрофонів дозволяє виділити звук, який надходить з заданого напрямку.
З цієї точки зору оцінка приблизної дальності розбірливою мови в різних умовах по відомим оцінками гучності нормальної мови і рівня шуму є цікавим завданням як для навчального процесу та й для проведення наукових досліджень з цієї тематики. Як випливає з теоретичних розрахунків, навіть в тихому приміщенні на дистанціях 8 ÷ 19 м відношення сигнал / шум приймає критичні для розбірливості мови значення. Для галасливого прміщення гранична дальність розбірливою мови скорочується до 0,5 ÷ 1 м. Однак нормальна чутність мови на великих дистанціях може бути гарантована за умови, що інтенсивність мовного сигналу становить 40-60 дБ. Для цього звук з дистанцій понад 10 м повинен бути посилений.
Для практичної оцінки даних явищ на кафедрі радіотехнологій університету доцент Казіміренко В.Я., старший викладач Амірханов Е.Д. та студенти групи РТД-41 провели монтаж та налаштування обладнання лабораторної роботи з дисципліни "Системи радіомовлення". В ході роботи було створено радіоміст на відстань 250-350 метрів і досліджено розповсюдження та прийом радіохвиль в просторі з різними типами антен. При цьому було впроваджене таке новітнє обладнання:
Завідувач кафедри радіотехнологій Д.т.н., проф. Сайко В.Г.