«У майбутньому радіо буде перетворено в «великий мозок», всі речі стануть частиною єдиного цілого, а інструменти, завдяки яким це стане можливим, будуть легко поміщатися в кишені »

Нікола Тесла, 1926 рік
 

... За день до Перемоги, 7 травня 1945 року, в СРСР з нагоди 50-річчя винайдення О.С. Поповим «бездротового телеграфу» уперше відзначали День радіо. ... Але у численних рейтингових списках найвидатніших особисто­стей XX століття чільне місце посідає італієць Гульєльмо Марконі як «батько радіо». Він був оголошений його початковим винахідником, і багато в наші дні вірять, що саме він створив його. Однак Вищий суд скасував патент Марконі в 1943 році, коли було доведено, що Тесла винайшов радіо на багато років раніше Марконі. Тесла одним з перших запатентував спосіб надійного отримання струмів, які можуть бути використані в радіозв'язку. Патент US Patent 447920, виданий в США 10 березня 1891, описував «Метод управління дуговими лампами» («Method of Operating Arc-Lamps»), в якому генератор змінного струму виробляв високочастотні (за мірками того часу) коливання струму порядку 10 000 Гц. У 1891 році на публічній лекції Тесла описав і продемонстрував принципи радіозв'язку.

Таке в історії науки й техніки буває досить часто: на одному й тому ж проміжку часу певна прогресивна ідея «оволодіває масами» вчених і ви­нахідників. У 90-х роках XIX ст. вже понад шість мільйонів кілометрів те­леграфних дротів обплутали простори розвинених країн світу; прокладе­ний по дну Атлантичного океану кабель з'єднав Європу з Америкою. Але «крапкам-тире» азбуки Морзе і телефонії ставало все тісніше в мідних обіймах проводів. Вони рвалися у безмежжя ефірного простору.

Одним з перших ідею про застосування відкритих Г. Герцем електро­магнітних хвиль для бездротового зв'язку висловив американський вчений Е. Томсон у 1889 р. Наступного року редакція петербурзького наукового журналу «Электричество» у примітці до статті російського вченого О.Д. Хвольсона про дослідження Г. Герца вмістила виноску з міркуваннями щодо можливості подібного застосування. Постійно зростаючі вимоги роз­витку техніки квапили вчених. У 1892 р. англійський фізик У. Крукс подає детальний опис можливості спілкування двох людей через простір за допо­моги апаратів, що взаємно настроюються. Київський студент В. Добровольський того ж року надсилає до редакції вже згаданого журналу «Электричество» статтю, де, описуючи один з пристроїв, намагається теоретично  обгрунтувати можливість телеграфії без дротів.

Але від найсміливішої ідеї до її реалізації нерідко досить значна відстань. Хоча радіо пройшло цю відстань за досить короткий час. Найвагоміші прак­тичні кроки на останньому відрізку цього шляху зробили словак Н.Тесла, француз Е.Бранлі, швед Т.Розеншольд, італієць П.Кальцеккі-Онесті, англієць О. Лоджі... Вони, хоч і багато що удосконалили, проте не створили найголовнішого — комплексного приймача сигналів. А саме це було вирішальною ланкою, якої не вистачало, аби ефір наповнився звуками. Першим цю наукову й технічну вершину здолав Олександр Степанович Попов.

25 квітня (7 травня) 1895 р. у Петербурзі проходило чергове, 151 засідан­ня фізичного відділення Російського фізико-хімічного товариства. Зага­лом, пересічна подія... Якби не третє питання порядку денного: повідомлен­ня викладача Кронштадтського мінного офіцерського класу О.С. Попова «Про відношення металевих порошків до електричних коливань». До­повідач не просто виклав присутнім свої думки, а й продемонстрував у дії сконструйований ним апарат, у якому електромагнітні хвилі, що виходили з когерера-вібратора, на відстані кількох метрів приводили в дію електрич­ний дзвоник.

Ця система і вважається винаходом пристрою радіосигналізації — найпростішого різновиду радіозв'язку, або коротко — радіо. Більш глибокі  історичні наукові дослідження  питань створення перших практичних зразків пристроїв радіозв’язку  і  їх першопрохідців ви можете прочитати в статті підготовленої І. Мащенком та В. Сайком під назвою «120 років РАДІО: винахід, який докорінно змінив світ».

За 120 років радіотехніка пройшла шлях від епохи іскрової, лампової і транзисторної радіотехніки до створення новітніх мереж мобільного радіозв’язку LTE та 5G, сенсорних радіомереж, технологій новітнього цифрового телерадіомовлення, мобільних мультисервісних мереж, інноваційного проекту «Інтернет речі». Такі радіосистеми мобільних мультимедійних сервісів  для високошвидкісної передачі мультимедійного контенту дозволили практично реалізувати сполучення реального та віртуального світів, доповнену реальність, розумні інтерактивні середовища і завдяки їм ми сьогодні перебуваємо на порозі найважливішої технологічної революції, яка кардинально змінить не тільки наш життєвий світ, а й саму нашу природу.

7 травня щорічно відзначають День радіо викладачі, студенти і випускники напряму «Радіотехніка» університету. Колектив кафедри радіотехнологій Державного університету телекомунікацій вітає зі Святом - ДНЕМ РАДІО колег, студентів, друзів, працівників телебачення, радіомовлення, зв'язківців, короткохвильовиків - радіоаматорів і всіх, хто оперативно об'єднує людські справи, думки та душі. Прийміть наші сердечні поздоровлення і побажання Вам міцного здоров’я, вдачі у ділах, нових досягнень і творчого завзяття, світлих і радісних подій. Нехай завжди рядом з вами царят мир, кохання і взаєморозуміння.

Зі Святом – Днем Радіо!

  Колектив кафедри радіотехнологій