Питання методики викладання української мови іноземним слухачам у вищих навчальних закладах України є наразі дуже актуальним питанням. Теорія і практика навчання української мови як іноземної в наш час перебуває в процесі становлення.

Використання традиційних та новаторських практик дозволяє викладачам кафедри української мови Навчально-наукового інституту гуманітарних та природничих дисциплін акцентувати увагу на:

• мовленнєвій спрямованості;
• комплексності;
• різноманітності форм роботи іноземних слухачів.

Викладачі кафедри української мови  звертають увагу на активне та інтерактивне навчання,  постійно здійснюючи зворотний зв'язок між викладачем та іноземним слухачем (пояснення, перевірка виконаних вправ та роботи над помилками). Це сприяє взаємодії співпраці викладача з аудиторією. Інтерактивне навчання дозволяє обмін інформацією між усіма учасниками навчального процесу (коли іноземні слухачі  працюють у парах). Це покращує формуванню комунікативної компетенції, передбачає виконанню дискурсивних та ініціативних завдань (повідомлення про спільні та відмінні аспекти української мови та рідної).

Викладачі готують слухачів до самостійної роботи. Для того, щоб знання іноземних слухачів з організації власної навчальної діяльності перетворились у міцні практичні вміння та навички, потрібно на належному, але одночасно й доступному рівні, подавати новий матеріал. Слід зазначити, що для реального підвищення рівня мовної підготовки іноземців, викладачі використовують палітру видів, засобів та методів навчання, від занять за програмами, що мають обов’язковий статус до різноманітних позауадиторних заходів, які враховують наявні знання та індивідуальні здібності, а також впроваджують в навчальний процес сучасні мультимедійні матеріали та інформаційні технології.