Викладачами кафедри української мови Навчально-наукового інституту гуманітарних та природничих дисциплін державного університету телекомунікацій було проведено практичне заняття у формі  – брейн-рингу.

Сучасна психолого-педагогічна наука визнає гру важливою формою життєдіяльності, що охоплює всі періоди життя людини. Гра не є віковою ознакою; протягом життя вона супроводжує кожного, змінюються лише її мотиви, зміст, правила, форми, ступінь серйозності сприйняття та вияву емоцій. Інтелектуальний розвиток іноземних слухачів неможливо уявити без мотиваційної сили гри через її дотичність до найцікавіших реалій життя, актуальних подій, глибинні зв’язки з найважливішими галузями людської діяльності: культурою, наукою, мистецтвом. Таку систему зв’язків не установити без ігрових технологій навчання, у яких іноземний слухач  активно діє, мислить, будує, комбінує, моделює світ узаємин засобами мови. Гра відтворює світоглядні установки, ідеали, погляди, переконання. Ігрові технології навчання мови ґрунтуються на системному вивченні мовного матеріалу, на знанні одиниць мови, норм їхнього використання та способів творчої інтерпретації. 

Брейн-ринг – це крок до згуртованості інтелектуальної молоді, спонукання до особистісного росту.

Метою заняття було навчити іноземних слухачів розуміти та збагачувати українську мову, мислити творчо. Тому викладачами кафедри було запропоновано такі завдання як: швидко і правильно проговорити скоромовку українською мовою; назвати і записати країни Африки та міста України; створити опис запропонованого зображення, використовуючи українську лексику.

Інтелектуальні ігри, соціальні за своєю природою, змістом і способами вирішення навчальних завдань, є необхідною, але недостатньою умовою мовленнєвого розвитку. Не було б проблем у лінгводидактиці, методиці та мовленнєвому просторі, якби іноземні слухачі засвоювали матеріал виключно у грі. Проте не може бути ефективного навчання без ігрових елементів словесного малювання, моделювання, конструювання, імпровізації. Насиченість інформаційного життя іноземних слухачів, активність пізнавальних процесів, творчий пошук, без сумніву, передбачають умотивовану гру як основний чи допоміжний спосіб здобуття знань, формування мовних і мовленнєвих умінь та навичок. Отже, інтелектуальна гра – зарядка для мозку, вона має бути засобом усебічного розвитку. Ігрова форма вияву активності слугувала й досі слугує задоволенню потреб людей у їхньому відпочинку, розвагах, пізнанні світу, а для викладача – це невід’ємна частина професійної діяльності.