Студенти-іноземці говорять про Київ та Державний університет телекомунікацій

Студенти-іноземці групи ПВ-2 наперебій розповідають, як їм подобається Київ, погода, українська кухня, викладачі Державного університету телекомунікацій та українська мова, звісно ж.

– Вивчати українську легко, лише у відмінках плутаюся, їх аж 7, а в англійській мові лише 2, – каже Зірімба Жан-Батіста з Кот-д’Івуар. – А ще у вас пісні дуже гарні.

Нуах Хатім розповідає, українська – вже третя іноземна мова, яку йому доводиться опановувати, знає  англійську і німецьку, тому буває важко. Однак наснаги додають мальовничий Київ і вродливі українські дівчата ДУТ, жартує хлопець.

Через недостатнє знання мови студенти-іноземці нерідко втрапляють у кумедні ситуації. Переповідають, як хлопець з Кот-д’Івуар, котрий забув у супермаркеті рюкзак з підручниками, пояснив слово “забув” – “моя голова там, а не тут”.

– Аби студенти якомога ефективніше опановували українську, на заняттях надаємо перевагу усним завданням, складаємо діалоги, проводимо аудіювання, – розповідає завідувач кафедри української мови Грищенко Ірина Василівна.

 – Однак вимова деяких літер усе одно дається важко, у індусів, наприклад, немає букви «х», і вони замість неї вимовляють «к».

Студенти ПВ-2  групи кажуть, українська – дуже експресивна, нею легко виражати свої емоції, а ще – схожа на хінді-урду. Слова «мама», «брат», «чай», «лимон», «ананас» та багато інших звучать на обох мовах однаково.