В Університеті проводиться інформування здобувачів про неприпустимість наявності плагіату, а перевірка курсових, наукових та кваліфікаційних робіт на плагіат відбувається з використанням комп’ютерної програми для внутрішньої перевірки текстів на наявність академічного плагіату StrikePlagiarism.com на безоплатній основі.
У разі виявлення недостатнього рівня оригінальності навчальних, наукових, науково-методичних та інших робіт науково-педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти, аспірантів, докторантів та інших учасників освітнього процесу автора повідомляють про це та надають йому можливість доопрацювати подані матеріали протягом десяти днів, після чого пройти повторну перевірку.
Процедура інформування щодо потреби запобігати академічній недоброчесності при вивченні освітніх компонентів в Університеті закріплена обов’язковим підписанням декларації про академічну доброчесність.
Згідно Кодексу академічної доброчесності та Положення про систему запобігання та виявлення академічного плагіату щодо запобігання проявам академічної недоброчесності перевірка кваліфікаційних робіт здобувачів освіти здійснюється наступним чином:
- Перед перевіркою на академічний плагіат здобувач вищої освіти (автор кваліфікаційної роботи) в термін не пізніше 15 календарних днів перед захистом роботи в екзаменаційній комісії: - готує файл кваліфікаційної роботи у форматі, прийнятному для перевірки на плагіат; - може самостійно перевірити кваліфікаційну роботу за допомогою безкоштовних програм чи сервісів (наприклад, Etxt Antiplagiat та ін.), і ознайомити з результатами перевірки керівника кваліфікаційної роботи; - подає готовий файл завершеної кваліфікаційної роботи відповідальній особі на рівні кафедри (своєму керівнику кваліфікаційної роботи).
- Відповідальна особа на рівні кафедри передає кваліфікаційні роботи в електронному та друкованому вигляді відповідальним особам Університету для перевірки на академічний плагіат.
- Перевірка здійснюється в термін не більше 2 календарних днів. Результат перевірки - звіти подібності - в 2 екземплярах передаються на (для експертної групи та наукового керівника).
- Роботи, які мають низький та неприйнятний рівень оригінальності тексту повертаються студентам на доопрацювання на термін не більше 3-х календарних днів. Після чого відправляється на повторну перевірку, яка здійснюється в термін не більше 3-х календарних днів.
- Роботи, які мають неприйнятний або низький рівень оригінальності тексту за результатами повторної перевірки не допускаються до захисту.
- На основі поданих звітів секретар екзаменаційної комісії формує список допущених до захисту здобувачів вищої освіти.
- По завершенню повного процесу перевірки текстів на академічний плагіат, включаючи повторну перевірку, сформовані звіти подібності та експертні висновки, відповідальні особи на рівні кафедр в обов’язковому порядку надають до навчальних частин інститутів, де вони зберігаються разом з навчальними картками студентів, а остаточні електронні варіанти кваліфікаційних робіт - відповідальним особам Університету, для формування електронного репозиторію.
З іншими видами перевірки на плагіат можна ознайомитись за посиланням.
ПАМ’ЯТКА
Перевірка на плагіат включає два види робіт:
- технічна перевірка;
- експертний аналіз.
Технічна перевірка на наявність запозичень (плагіат) в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій здійснюється з використанням відповідних технологій та комп’ютерної програми StrikePlagiarism.
Експертний аналіз має на меті виявлення запозичень ідей, рішень, моделей, методів тощо, та здійснюється комісією зі складу НПП кафедри.
Під час підготовки файлу роботи забороняється використовувати будь-які методи обману сервісів перевірки на академічний плагіат, зокрема забороняється:
- заміна текстових символів на візуально ідентичні зображення;
- заміна окремих букв одного алфавіту на аналогічні за написанням букв іншого алфавіту (наприклад, заміна кириличних букв на відповідні латинські і навпаки);
- вставка додаткових текстових символів, які візуально не видимі.
У випадку виявлення факту спроби обману під час перевірки на наявність академічного плагіату в поданих роботах приймається негативний висновок зі складанням відповідного протоколу і така робота не приймається до захисту.
Виявлені у тексті запозичення вважаються правомірними, якщо вони є:
- власними назвами (індивідуальними найменуваннями окремих одиничних об’єктів, у т.ч. найменуваннями установ, назвами праць, які досліджувалися у творі, бібліографічними посиланнями на джерела та ін.);
- усталеними словосполученнями, що характерні для певної сфери знань;
- належним чином оформленими цитуваннями;
- самоцитуванням (фрагментами тексту, що належать автору твору, опубліковані або оприлюднені в електронній формі ним у інших творах, наприклад, у тезах доповідей конференцій, звітах з виробничої або переддипломної практики тощо).
Різновиди академічного плагіату характеризуються одночасною наявністю таких ознак:
- в іншому тексті наявне таке чи майже таке саме речення, як в оцінюваній науковій роботі (за винятком стандартних текстових кліше, які не мають авторства та/чи є загальновживаними);
- цей інший текст було створено раніше, ніж оцінювану наукову роботу (або інший текст автора оцінюваної наукової роботи, де наявне таке саме речення чи група речень);
- автор оцінюваної наукової роботи не посилається на цей інший текст, або посилається деінде (в списку літератури, в іншій частині своєї роботи) так, що незрозуміло, якого саме речення оцінюваної наукової роботи стосується посилання;
- перенасиченість цитатами в науковому тексті без їх осмислення й інтерпретації, виведення на їхній основі нового знання.
- в оцінюваній науковій роботі міститься відтворення (повністю або частково) тексту іншого автора (інших авторів) через його перефразування чи довільний переказ обсягом до абзацу без посилання на автора (авторів) відтвореного тексту;
- або в оцінюваній науковій роботі міститься відтворення (повністю або частково) тексту іншого автора (інших авторів) шляхом його перефразування чи довільний переказ обсягом більше абзацу без бібліографічного та/або текстуального посилання на автора (авторів) відтвореного тексту щонайменше один раз у кожному абзаці;
- відтворюваний текст було створено раніше, ніж оцінювану наукову роботу (або інший ідентичний за змістом текст автора оцінюваної наукової роботи), в т. ч. авторське дублювання власних наукових результатів (самоплагіат).
- в оцінюваній науковій роботі наведено п’ять або більше цитат з третіх джерел саме чи майже в такому вигляді (обсяг цитати, вступний текст до цитати), як вони наведені в іншому джерелі, без вказування на це інше джерело як джерело, з якого запозичені відповідні цитати;
- це джерело було створено раніше, ніж оцінювана наукова робота (або інший текст автора оцінюваної наукової роботи, де наведено такі самі цитати);
- автор не посилається на це джерело, або посилається деінде (в списку літератури, в іншій частині свого тексту) так, що з посилання незрозуміло, що саме з цього джерела насправді взяті використані автором цитати з третіх джерел.
- в іншому джерелі оприлюднені однакові експериментальні, або інші наукові дані (крім загальновідомих) у вигляді тексту, таблиць, формул, рисунків чи графіків, які наведені в оцінюваній науковій роботі;
- це джерело було створено раніше, ніж оцінювана наукова робота (або інший текст автора роботи, де наявне таке саме речення чи група речень);
- автор не посилається на це джерело, або посилається деінде (в списку літератури, в іншій частині свого тексту) так, що з посилання незрозуміло, що саме цьому джерелу атрибутуються взяті з нього дані.
Рекомендації щодо запобігання та попередження академічного плагіату в навчальних, наукових, науково-методичних роботах:
- Будь який текстовий фрагмент обсягом від речення і більше, відтворений в тексті наукової роботи без змін, з незначними змінами, або в перекладі з іншого джерела, обов’язково має супроводжуватися посиланням на це джерело. Винятки допускаються лише для стандартних текстових кліше, які не мають авторства та/чи є загальновживаними.
- Якщо перефразування чи довільний переказ в тексті наукової роботи тексту іншого автора (інших авторів) займає більше одного абзацу, посилання (бібліографічне та/або текстуальне) на відповідний текст та/або його автора (авторів) має міститися щонайменше один раз у кожному абзаці наукової роботи, крім абзаців, що повністю складаються з формул, а також нумерованих та маркованих списків (в останньому разі допускається подати одне посилання наприкінці списку).
- Якщо цитата з певного джерела наводиться за першоджерелом, в тексті наукової роботи має бути наведено посилання на першоджерело. Якщо цитата наводиться не за першоджерелом, в тексті наукової роботи має бути наведено посилання на безпосереднє джерело цитування («цитується за:»).
- Будь яка наведена в тексті наукової роботи науково-технічна інформація має супроводжуватися чітким вказуванням на джерело, з якого взята ці інформація. Винятки припускаються лише для загальновідомої інформації, визнаної всією спільнотою фахівців відповідного профілю. У разі використання у науковій роботі тексту нормативно-правового акту достатньо зазначити його назву, дату ухвалення останніх змін до нього або нової редакції.
- Будь які відтворення в тексті наукової роботи оприлюднені твори мистецтва мають супроводжуватися зазначенням авторів та назви цих творів мистецтва (якщо вони відомі). Якщо автори/виконавці невідомі, слід зазначити, що вони невідомі. У разі неможливості ідентифікувати автора, назву та/чи виконавців твору слід обов’язково зазначити джерело, з якого взято відтворений твір.