Атестація бакалаврів з системного аналізу здійснюється у формі публічного захисту кваліфікаційної роботи.

Кваліфікаційна робота має передбачати розв’язання складної спеціалізованої задачі або практичної проблеми системного аналізу із застосуванням теоретичних положень і методів системного аналізу та інформаційних технологій і характеризуватися комплексністю та невизначеністю умов.

Відповідно до освітньої програми «Системний аналіз», в результаті виконання кваліфікаційної роботи студент повинен продемонструвати наступні програмні результати навчання:

• Знати та володіти основами ділового мовлення, ведення службової документації та офіційно-діловим стилем і засобами професійного спілкування, культурою усного і писемного мовлення, ведення ділових паперів.
• Уміти формалізувати обчислювальні та логічні задачі; представляти алгоритми обчислювальних і логічних задач; досліджувати ефективність алгоритмів; вибирати для сортування даних ефективні алгоритми; здійснювати вибір ефективних алгоритмів пошуку; шукати інформацію в структурах даних, використовуючи різні способи пошуку; сортувати дані в масивах та лінійних списках, використовуючи різні методи.
• Знати структури, алгоритми та способи передачі інформації в інформаційних, інфокомунікаційних системах та технологіях; вміти обґрунтовувати, аналізувати та розробляти рішення щодо вибору та застосуванню обладнання для вирішення виробничих завдань.
• Вміти створювати ефективні  алгоритми для обчислювальних задач системного аналізу та систем підтримки прийняття рішень.
• Застосовувати методи і засоби роботи з даними і знаннями, методи математичного, логіко-семантичного, об’єктного та імітаційного моделювання, технології системного і статистичного аналізу.
• Проектувати, реалізовувати, тестувати, впроваджувати, супроводжувати, експлуатувати програмні засоби роботи з даними в комп’ютерних системах і мережах.
• Уміти аналізувати організаційне оточення, існуючі системи, синтезувати вимоги до системи; обробляти отримані результати, аналізувати, осмислювати та подавати їх, обґрунтовувати запропоновані рішення на сучасному науково-технічному рівні;  приймати рішення в контексті управління ІТ-проектами, моделювання систем, здійснення системного аналізу об’єктів інформатизації; застосовувати математичні методи обґрунтування та прийняття управлінських і технічних рішень, адекватних умовам, в яких функціонують об’єкти інформатизації.
• Уміти проводити системний аналіз предметної області, аналіз бізнес-процесів підприємства; виконувати розробку математичних моделей інформаційних систем підприємства; виконувати об'єктно-орієнтовану декомпозицію та об'єктно-орієнтований аналіз предметної області, оцінку економічних показників.
• Знати задачі, функції та вимоги до інформаційних систем, видів інформаційних систем; стандартів проектування інформаційних систем та оформлення проектної документації; системного підходу до проектування інформаційних систем, топології та архітектури інформаційних систем; структурної, об'єктно-орієнтованої та типової технології проектування; моделей даних та моделей процесів; стандарту UML, інтерфейсів інформаційних систем; технології комп'ютерного проектування на основі стандартів IDEF, DFD, ERD.

Основна частина бакалаврської роботи містить 3-4 розділи та призначена для викладення суті проблеми, розкриття теми роботи (повний перелік структурних елементів наведено у методичних вказівках до виконання бакалаврської роботи).

Вміст розділів повинен, в тому числі, відображати досягнення програмних результатів навчання, описаних в ЗАГАЛЬНИХ ПОЛОЖЕННЯХ.

Розділ 1.

У першому розділі необхідно розкрити поняття і сутність досліджуваного явища або процесу, уточнити формулювання та ін. Крім того, треба висвітлити тенденції розвитку тих чи інших процесів. Загальний обсяг розділу – не більше 20% всієї роботи.

Викладення матеріалу розділу 1 зазвичай базується на огляді вітчизняної та зарубіжної літератури за темою.  Літературні джерела, як правило, охоплюють як монографії, підручники та навчальні посібники, статті в періодичних виданнях, так і патентні матеріали, науково-технічні звіти, реферативні видання, матеріали конференцій тощо. Якщо тема пов’язана із задачами конкретного підприємства, то в огляді можуть бути використані відповідні матеріали – зразки документації, інструкції, описи технологічних, організаційних та інших процесів, тощо.

В огляді аналізуються позитивні та негативні сторони відомих (в тому числі, використаних на підприємстві) методів, моделей, технологій тощо, які застосовуються для вирішення задач предметної галузі. Аналіз проводиться з обов'язковим зазначенням джерел, де описані або містяться аналізовані матеріали. Посилатися допускається тільки на ті джерела, які опрацьовані особисто автором. На основі такого аналізу конкретизується постановка задачі.

Оскільки спеціальність 124 Системний аналіз відноситься до галузі 12 Інформаційні технології, доцільним буде навести в першому розділі аналітичний огляд інформаційних та інфокомунікаційних технологій, що можуть бути використані (або на поточний момент використовуються) для вирішення задач проблемної галузі.

Таким чином, в першому розділі студент повинен:

• визначити, що було зроблено в теоретичному і прикладному аспектах проблемної галузі;
• детально ознайомитися з аналогічними рішеннями в даній області (в тому числі, інформаційними та інфокомунікаційними технологіями) та провести їх аналіз, особливу увагу треба приділити недолікам існуючих рішень;
• сформулювати мети і завдання, які потребують вирішення в бакалаврській роботі.

Розділ 2.

Другий розділ рекомендується присвятити системному аналізу проблемної галузі.

Проведення дослідження починається з опису проблемної галузі з позицій системного аналізу:

• чітко визначаються кордони досліджуваної системи;
• визначаються її основні елементи та структура;
• визначається системне оточення;
• описується механізм функціонування системи та її взаємодія із зовнішнім середовищем.

Слід пам’ятати, що будь-яка система завжди розглядається не сама по собі, а лише у зв’язку із деяким суб’єктом, який визначає цілі використання (функціонування) системи.

Обов’язковим етапом системного аналізу є побудова моделі системи, що включає в себе:

• встановлення взаємозв'язку між параметрами системи та її цільовими властивостями;
• опис цих взаємозв'язків в термінах опису системи.

Опис моделі рекомендується робити із застосуванням математичних та/або графічних нотацій.

Наступним етапом системного аналізу є пошук критичних параметрів – це такі параметри системи, які негативно впливають на її цільові властивості. Аналіз вказаних параметрів дозволяє сформулювати кореневі причини проблем в системі та визначити дії щодо поліпшення системи.

Розділ 3.

Третій розділ повинен відображати запропоновані авторські рішення, які дозволяють поліпшити цільові властивості системи. Особливу увагу слід приділити використанню інформаційних та інфокомунікаційних технологій!

Розділ 4.

Четвертий розділ містить опис результатів впровадження та перевірки (тестування) досягнутих результатів. Особливу увагу треба приділити процесу порівняння цільових властивостей системи до та після впровадження рішень, описаних в розділі 3.

Для визначення ефективності авторських рішень, запропонованих студентом, слід використовувати тільки кількісні показники. Не допускаються фрази типу «система стала ефективною», «система почала працювати краще», «рішення є найкращим», «користувачі системи дуже задоволені», «система гарно працює» тощо. Подібні твердження повинні супроводжуватися конкретними числовими показниками, що демонструють покращення цільових властивостей. При наявності якісних показників слід застосовувати методи системного аналізу, які дозволяють представити їх за допомогою чисел (ранжування, шкалювання, методи нечіткої логіки тощо). В процесі демонстрації переваг повинна бути доведена чітка залежність отриманих результатів саме від впроваджених рішень!

Для більшої наочності рекомендується оформляти результати перевірки ефективності у вигляді таблиць та/або графіків.

Третій та четвертий розділи, у разі необхідності, можуть бути об’єднані.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами вищої освіти при виконанні кваліфікаційної роботи є обов’язковим та передбачає дотримання всіх положень Кодексу академічної доброчесності Державного університету телекомунікацій, зокрема:

• самостійне виконання завдань;
• дотримання етичних норм спілкування, студенти повинні поважати честь і гідність учасників освітнього процесу, навіть якщо їх погляди інші;
• використання у навчальній та дослідницькій діяльності лише перевірених та достовірних джерел інформації та грамотне посилання на них;
• інформування викладачів та здобувачів вищої освіти про недопустимість порушення норм і правил академічної доброчесності;
• можливість звертатися до Комісії академічної доброчесності Університету з метою розгляду порушень академічної доброчесності учасниками освітнього процесу та притягнення їх до відповідальності.

Перевірка на плагіат включає два види робіт:

• технічна перевірка
• експертний аналіз.

Технічна перевірка на наявність запозичень (плагіат) в Державному університеті телекомунікацій здійснюється з використанням відповідних технологій та комп’ютерної програми StrikePlagiarism.

Експертний аналіз має на меті виявлення запозичень ідей, рішень, моделей, методів тощо, та здійснюється комісією зі складу викладачів кафедри Системного аналізу.

За підготовку файлу роботи, що підлягає перевірці, відповідає автор роботи (студент). Формат файлу повинен бути прийнятним для перевірки на плагіат (підтримуються формати файлів .doc, .docx, .pdf, .odt, які не містять елементів захисту).

Під час підготовки файлу роботи забороняється використовувати будь-які методи обману сервісів перевірки на академічний плагіат, зокрема забороняється:

• заміна текстових символів на візуально ідентичні зображення;
• заміна окремих букв одного алфавіту на аналогічні за написанням букв іншого алфавіту (наприклад, заміна кириличних букв на відповідні латинські і навпаки);
• вставка додаткових текстових символів, які візуально не видимі.

У випадку виявлення факту спроби обману під час перевірки на наявність академічного плагіату в поданих роботах приймається негативний висновок зі складанням відповідного протоколу і така робота не приймається до захисту.

Виявлені у тексті твору запозичення вважаються правомірними, якщо вони є:

• власними назвами (індивідуальними найменуваннями окремих одиничних об’єктів, у т.ч. найменуваннями установ, назвами праць, які досліджувалися у творі, бібліографічними посиланнями на джерела та ін.);
• усталеними словосполученнями, що характерні для певної сфери знань;
• належним чином оформленими цитуваннями;
• самоцитуванням (фрагментами тексту, що належать автору твору, опубліковані або оприлюднені в електронній формі ним у інших творах, наприклад, у тезах доповідей конференцій, звітах з виробничої або переддипломної практики тощо).

Перед поданням роботи керівникові студент повинен самостійно перевірити її на наявність плагіату із використанням відповідних програм або сервісів, наприклад:

• StrikePlagiarism
• UNICHEK
• CompareSuite
• Advego

Для допуску до захисту бакалаврської роботи студент повинен виконати наступне:

1. Не мати академічних заборгованостей.
2. Прийняти участь мінімум у 2 наукових конференціях (з публікацією тез доповідей за темою диплому), або опублікувати 1 статтю у профільному фаховому виданні.
3. Оформити роботу згідно вимог.
4. Пройти процедуру попереднього захисту.
5. Пройти нормоконтроль (перевірка відповідності роботи нормам оформлення).
6. Отримати позитивний висновок за результатами перевірки на плагіат.
7. Підготувати презентацію та доповідь для виступу.
8. Пройти рецензування роботи.
9. Отримати допуск до захисту від завідувача кафедри.

Захист кваліфікаційних робіт проводиться на відкритому засіданні екзаменаційної комісії за участю не менше як половини її складу, за наявності відповідної бакалаврської роботи та всіх необхідних супроводжуючих документів.

Процедура захисту передбачає:

• доповідь студента;
• запитання до автора;
• відповіді студента на запитання членів ЕК та осіб, присутніх на захисті;
• оприлюднення відгуку рецензента та відповідь на зауваження;
• оприлюднення відгуку наукового керівника;
• заключне слово студента;
• оприлюднення рішення комісії про оцінку роботи.

Доповідь студента має бути державною мовою (дозволяється також після попереднього дозволу комісії доповідати англійською мовою). Студент повинен підготувати доповідь заздалегідь у формі виступу, в якому повинні бути висвітлені такі важливі питання:

• обґрунтування актуальності теми дослідження;
• мета, об’єкт, предмет дослідження;
• завдання, які треба було вирішити;
• що вдалося встановити, виявити, довести;
• якими методами це досягнуто;
• елементи новизни у теоретичних положеннях та в практичних рекомендаціях;
• апробація роботи;
• основні результати роботи.

Доповідь студента на захисті атестаційної роботи бакалавра повинна тривати 7-10 хвилин.

Захист кваліфікаційної роботи повинен супроводжуватись демонстрацією презентації, яка є ілюстрацією доповіді студента під час захисту. Крім того, студент повинен підготувати роздатковий матеріал, який містить таблиці, графіки, діаграми, схеми тощо, на які він посилається у своїй доповіді, а також основні висновки та пропозиції, сформульовані в результаті дослідження. Роздатковий матеріал оформлюється на окремих аркушах формату А4. На кожного члена ЕК повинен бути підготовлений окремий комплект роздаткових матеріалів.

Після доповіді дипломник відповідає на запитання членів ЕК. Під час доповіді та відповідей студент повинен бути звернутий обличчям до членів ЕК.

Після відповідей на запитання оголошується рецензія, і студент відповідає на зауваження рецензента. Студент повинен, перш за все, зазначити, з якими зауваженнями він згоден, а з якими – ні. Тоді зауваження, з якими випускник згоден, мають залишатися без будь–яких пояснень, а за тими, що не згоден, випускник має дати пояснення членам ЕК.

Після відповіді на зауваження рецензента оголошується відгук керівника.

Результати захисту оголошуються головою ЕК в день захисту після підсумкового засідання ЕК.

17 червня 2021 року

18 червня 2021 року

22 червня 2021 року

23 червня 2021 року

24 червня 2021 року

25 червня 2021 року

Шановні студенти групи САД-41!

Відповідно до листа МОН від 14.05.2020 №1/9-249 «Щодо організації поточного, семестрового контролю та атестації здобувачів вищої освіти із застосуванням дистанційних технологій», «Положення про організацію та проведення підсумкової атестації здобувачів вищої освіти з використанням технологій дистанційного навчання у Державному університеті телекомунікацій» в умовах, коли можливості фізичного відвідування Університету здобувачами обмежені або відсутні, а традиційні інструменти підсумкової атестації здобувачів вищої освіти не можуть бути застосовані з причин непереборної сили, захист кваліфікаційних робіт буде проведено дистанційно на базі платформи Zoom.

ВАЖЛИВО:

• На момент захисту кваліфікаційної роботи її паперовий примірник з власноручним підписом здобувача освіти має знаходитися в екзаменаційній комісії. Його надсилання може здійснюватися засобами поштового зв’язку.
• Захист кваліфікаційної роботи з використанням дистанційних технологій навчання здійснюється в синхронному режимі.
• Здобувачам дозволяється, як альтернативу синхронному виступові, завчасно надсилати до екзаменаційної комісії відеозаписи їхніх виступів так, щоб на записі було видно самого здобувача освіти, можна було однозначно ідентифікувати його особу та засвідчити факт його виступу. Запитання-відповіді до здобувача освіти обов’язково проводяться у синхронному режимі.
• Мова доповіді, запитань, відповідей на запитання – українська.

Посилання на конференцію: https://us04web.zoom.us/j/73361432749?pwd=RFhCdnowb2RLSWZHaVZiUjhiNGtQQT09

Ідентифікатор конференції: 733 6143 2749

Пароль: 1mvbVG

Регламент проведення засідання з розгляду кваліфікаційної роботи:

• доповідь студента з демонстрацією презентації – 7-10 хвилин;
• запитання членів ЕК до студента та його відповіді – 10-15 хвилин;
• оприлюднення відгуку рецензента та відповідь на зауваження – до 3 хвилин;
• оприлюднення відгуку наукового керівника – до 2 хвилин;
• заключне слово студента (за необхідності) – до 2 хвилин.

Склад екзаменаційної комісії

Голова екзаменаційної комісії:

• Старший науковий співробітник Інституту прикладної математики і механіки НАН України, доктор технічних наук, доцент, Іванов Дмитро Євгенович

Заступник голови комісії:

• К.т.н, доцент, завідувач кафедри системного аналізу Золотухіна Оксана Анатоліївна

Члени комісії:

• К.т.н., доцент, доцент кафедри системного аналізу Самощенко Олександр Вікторович
• К.т.н., доцент кафедри системного аналізу Ярцев Володимир Петрович
• Старший викладач кафедри системного аналізу Штіммерман Аксєнія Миколаївна

Секретар комісії:

• Асистент кафедри системного аналізу Ставицька Юлія Володимирівна.
   

Графік захистів кваліфікаційних робіт бакалаврів спеціальності Системний аналіз на 16 червня 2020 року

Графік захистів кваліфікаційних робіт бакалаврів спеціальності Системний аналіз на 17 червня 2020 року