Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій вкотре підтверджує свої плани щодо стрімкого розвитку наукового потенціалу установи. За результатами конкурсного відбору проєктів фундаментальних та прикладних наукових досліджень, проведеного Міністерством освіти і науки України, одразу три проєкти наших науково-педагогічних працівників отримали високу оцінку експертів та державне фінансування.

Результати конкурсу затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 09 січня 2026 р. № 23 «Про затвердження переліку проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та проєктів досліджень, які містять відомості з обмеженням доступу, виконавцями яких є заклади вищої освіти та наукові установи, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України, які пройшли конкурсний відбір та фінансування яких розпочнеться з 2026 року за рахунок коштів Державного бюджету України».

Ця перемога є результатом системної роботи університету над розвитком інновацій, що мають критичне значення для обороноздатності, економічної стійкості та цифрової безпеки України в умовах воєнного стану.

ТРИ ПРОЄКТИ-ПЕРЕМОЖЦІ:

Назва проєкту: «Система оцінювання стану кіберзахисту критичних об'єктів державних інфраструктур» 

Термін реалізації: 2026–2028 рр.

Керівник проєкту: Євгенія ІВАНЧЕНКО

Актуальність проєкту зумовлена стійкою тенденцією зростання кількості та інтенсивності кіберзагроз національній безпеці, що особливо посилилися в умовах військової агресії. Критична інфраструктура (енергетика, телекомунікації, транспорт, фінансові служби) є основною мішенню, що вимагає адекватного реагування та чіткого визначення поточного стану захисту. Існує об’єктивне протиріччя між високими потребами в забезпеченні кіберзахисту критичних об’єктів і необхідністю раціонального використання наявних ресурсів для реалізації заходів безпеки. Метою проєкту є розроблення методів, моделей та системи оцінювання стану кіберзахисту критичних об’єктів державної інфраструктури з урахуванням взаємозв’язків між інцидентами у хмарних середовищах і витоками даних.

У межах дослідження передбачається здійснення класифікації сучасних підходів до оцінювання кіберзахисту, створення узагальненої моделі системи характеристик даних для аналізу стану кіберзахисту та розроблення методів визначення рівня його підвищення. Проєкт передбачає використання теоретико-множинних і нечітких моделей, алгоритмів експертного оцінювання, а також методів оброблення інформації для прогнозування та візуалізації результатів оцінки.

Очікуваними результатами є створення системи оцінювання кіберзахисту, здатної автоматизовано визначати рівень безпеки критичних інформаційних систем, виявляти слабкі місця в архітектурі кіберзахисту та надавати рекомендації щодо його вдосконалення. Практичне значення полягає у можливості впровадження запропонованих моделей, методів та системи у діяльність державних органів та підприємств для забезпечення стійкості критичної інфраструктури до кіберзагроз і витоків даних. Реалізація проєкту сприятиме підвищенню ефективності національної системи кіберзахисту та зміцненню кіберстійкості держави в умовах гібридних загроз.

Назва проєкту: «Розробка засобів зниження впливу імпульсних нефлуктуаційних перешкод на завадостійкість прийому сигналів управління безпілотними (роботизованими) системами» 

Термін реалізації: 2026–2028 рр.

Керівник проєкту: Олександр ТУРОВСЬКИЙ

Проект присвячено вирішенню актуальної наукової задачі, сутність якої полягає в зменшенні впливу імпульсних нефлуктуаційних перешкод на завадостійкість когерентного прийому сигналів з багатопозиційною фазовою маніпуляцією, що використовуються в каналах управління безпілотними (роботизованими) системами озброєння. Результати дослідження можуть бути використані при виборі типу сигналу для передачі даних та управління безпілотними (роботизованими) системами озброєння в умовах впливу навмисних імпульсних нефлуктуаційних перешкод. Новизна проекту полягає в розробці засобів зменьшення впливу нефлуктуаційних перешкод на завадостійкість когерентного прийому сигналів з багатопозиційною фазовою маніпуляцією, що буде реалізована на основі розроблених моделей та методів, що дозволять оцінити вплив імпульсних нефлуктуаційних перешкод на завадостійкість когерентного прийому сигналів з багатопозиційною фазовою маніпуляцією.

Мета проекту полягає в підвищені ефективності передачі даних в каналахуправління безпілотними (роботизованими) системами озброєння, що функціонують на базі сигналів з багатопозиційною фазовою маніпуляцією в умовах впливу імпульснихнефлуктаційних завад.Реалізація проекту буде також сприяти підвищенню ефективності функціонування радіотехнічних пристроїв, засобів телекомунікацій та телекомунікаційних мереж, в тому числі для управління безпілотнми (роботизованими) системами озброєння, що використовують сигнали з багатопозиційною фазовою маніпуляцією та підпадають під вплив навмисних нефлуктаційних імпульсних перешкод.

Назва проєкту: Розробка системи імітації зоряного неба для тестування навігаційних сенсорів робототехнічних платформ»

Термін реалізації: 2026–2028 рр.

Керівник проєкту: Анатолій ШЕВЧЕНКО

Проєкт спрямований на створення високоточної системи імітації зоряного неба для комплексного тестування навігаційних сенсорів робототехнічних платформ, зокрема зоряних детекторів (star trackers), що функціонують у видимому та інфрачервоному (IR) діапазонах.

Основна мета полягає у розробці програмно-апаратного комплексу, здатного формувати динамічне оптичне зображення зоряного поля, що проектується на вхідну апертуру зоряного детектора. Система імітує роботу сенсора в реальних умовах, включаючи вплив руху платформи, атмосферних перешкод та інших факторів.

Наукова новизна проєкту полягає у розробці удосконаленого алгоритму синтезу параметрів оптичного випромінювання на основі каталогів 2MASS та Gaia з використанням теорії випромінювання абсолютно чорного тіла та кольорових індексів зірок для підвищення точності моделювання інтенсивності випромінювання в IR-діапазонах (J, H, K). Особлива увага приділяється моделюванню впливу динаміки платформи та вібрацій на формування зображення.

Практичне значення проєкту полягає у можливості проводити всебічну оцінку точності, стабільності та надійності навігаційних вимірювань у контрольованих умовах шляхом подачі на вхід детектора емульованого оптичного сигналу, що імітує реальні умови експлуатації без необхідності проведення дорогих польових випробувань.

Отримані результати можуть бути використані у наукових дослідженнях, промислових розробках та випробуваннях високоточних навігаційних систем, сприяючи розвитку вітчизняних технологій у галузі робототехніки та автономної навігації. 

Окрім зазначених проєктів, виконання яких вже розпочато, продовжується науково-дослідна робота за проєктом конкурсу молодих вчених МОН України:

Назва проєкту: «Розробка механізму забезпечення національної продовольчої безпеки у воєнний період за умов ресурсних обмежень» (керівник термін реалізації: 2025–2026 рр.).

Керівник проєкту: Оксана ЗГУРСЬКА

Проєкт спрямовано на дослідження можливостей раціонального використання сільськогосподарських земель для одержання рослинницької і тваринницької продукції при одночасному збереженні природних ресурсів (ґрунтів, природних вод, атмосферного повітря тощо), біологічного різноманіття і захисту середовища існування людини та виробленої продукції від сільськогосподарського забруднення для забезпечення сталого виробництва якісної біологічної продукції, збереження і відтворення природно-ресурсної бази аграрного сектору. В сучасних умовах забезпечення продовольчої безпеки є ключовим елементом національної безпеки України. У довгостроковій перспективі стратегічні цілі щодо досягнення оптимального рівня національної продовольчої незалежності повинні бути взаємоузгодженими та ефективними. Станом на зараз вкрай необхідними є питання забезпечення продовольчої безпеки без шкоди для навколишнього середовища в напрямі раціонального природокористування. Оптимальне поєднання безпеки, незалежності та сталості виробництва харчових продуктів вимагає мінімізації ризиків, пов’язаних із руйнуванням Каховської ГЕС та знищення Каховського водосховища на водогосподарський баланс басейну Дніпрі. Разом з тим, зміцнення потенціалу національного законодавства про безпечність харчових продуктів, розробка механізмів забезпечення національної продовольчої безпеки у воєнний період за умов ресурсних обмежень, підвищать рівень забезпечення харчової безпеки та національної безпеки в цілому у воєнний та післявоєнний періоди.

Більшість обраних проєктів мають безпосереднє прикладне значення для зміцнення оборонного потенціалу України. Розробки у сферах захисту безпілотників, кібербезпеки та автономної навігації є відповіддю на актуальні виклики сучасної війни.

Адміністрація ДУІКТ вітає наукові колективи та їхніх керівників із цією визначною подією. Ваш інтелект та наполегливість — це внесок у нашу спільну Перемогу та технологічний розвиток України!