Публікуємо текст статті першого проректора Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій Олександра Корченка на порталі NV.ua:

Ознайомився з публікацією в NV голови Наглядової ради КАІ пана Петра Чернишова «На кого працює фабрика дисертацій в Україні», в якій він висловив своє «обурення» щодо захисту докторської дисертації в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій (ДУІКТ). 

Як перший проректор ДУІКТ, відповідальний за науково-дослідну роботу, вважаю за необхідне публічно та коректно окреслити факти, які, на жаль, були проігноровані в цій резонансній заяві.

1. Дисертантка прийшла до захисту в ДУІКТ із НАУ/КАІ

Йдеться про людину, яка пройшла повний шлях підготовки своєї наукової роботи саме в Київському авіаційному інституті (правонаступнику — НАУ).

Вона багато років пропрацювала в КАІ на різних науково-педагогічних посадах і успішно завершила (за державні кошти) докторантуру, отримала всі позитивні висновки від КАІ, включно із впровадженням результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес.

Це означає, що на етапі підготовки дисертації жодних зауважень до змісту та наукової новизни і практичної цінності дослідження з боку КАІ не існувало.

2. Усі ключові процедури відбулися в КАІ — жодних претензій до цього етапу від МОН України не було.

Процедура підготовки дисертації, передзахисту, висновки кафедри, все це відбулося в стінах КАІ, і належним чином оформлено.

Ба більше: Акт впровадження було підписано в КАІ, що є безпосереднім і формальним підтвердженням якості підготовленої роботи.

Варто зазначити, що протягом 2-х місяців до захисту та 3 місяці після цього від КАІ не було жодних звернень до ДУІКТ щодо негативної оцінки роботи.

Певні питання до пошукачки виникли лише на заключному етапі перевірки в експертній раді МОН України. Зауважу, що такі питання, як плагіат, «фабрика дисертацій» чи порушення вимог, НАЗЯВО взагалі не порушувалися. На сьогодні тривають стандартні процедури щодо подальшого розгляду дисертації. Однак з незрозумілих причин свої звинувачення пан Чернишов чомусь адресує не тим, хто в КАІ здійснив підготовку дисертанта за державні кошти, а університету, який виконав лише завершальний технічний етап процедури — організацію захисту.

3. У ДУІКТ успішно та прозоро проходять десятки захистів кандидатських (PhD) і докторських дисертацій — і ніколи не було претензій.

У нас 5 постійно діючих докторських рад і створюється велика кількість одноразових рад, оскільки всі програми доктора філософії акредитовані. Усі дисертації проходять:

— через відповідні внутрішні перевірки,

— з дотриманням процедур,

— із залученням незалежних опонентів,

— під контролем МОН і НАЗЯВО.

За всі ці роки жодного разу ні МОН, ні НАЗЯВО не висловили зауважень до організації захистів чи до якості наукових досліджень, здійснених у стінах ДУІКТ.

Сьогодні, коли суспільство особливо чутливо реагує на питання академічної доброчесності, ми свідомо підтримуємо прозорість і доброчесність у всій системі освіти.

Тому спроби перекласти відповідальність за підготовку дисертанта на університет, який не здійснював цей процес, та ще й за державні кошти, виглядають щонайменше некоректними.

Вважаю, що відверта й послідовна дискусія має ґрунтуватися на фактах, а не на емоціях чи інформаційних хвилях. Інакше, такі дії виглядають як недобросовісна конкуренція та прагнення «перекласти з хворої голови на здорову».

Саме тому я офіційно звертаюся до пана Чернишова з проханням публічно вибачитися перед колективом ДУІКТ за огульні та безпідставні звинувачення в недоброчесності.

Хочу зазначити, що дотепер ДУІКТ і НАУ/КАІ завжди цивілізовано та із взаємною повагою співпрацювали в науковій та освітній сфері. Тому, користуючись нагодою, хочу також дати пану Чернишову пораду на майбутнє - дотримуватися елементарної наукової етики та спершу звертатися до ректора і Наглядової ради ДУІКТу, якщо є якісь питання чи непорозуміння, перш ніж публічно упереджено висловлювати недостовірну інформацію.

ДУІКТ і надалі працюватиме в межах чинного законодавства, забезпечуючи прозорі та якісні процедури захистів — незалежно від зовнішнього тиску чи публічних маніпуляцій.