Російський терор критичної інфораструктури України неодноразово призводив до аварійних відключень електроенергії майже в усіх містах нашої країни. Під час знеструмлень користувачі нерідко відзначали погіршення або повну відсутність мобільного зв'язку та інтернету. Пов’язано це безпосередньо зі знеструмленням мережевого обладнання, пояснюють в Навчально-науковому інституті телекомунікацій ДУІКТ.
За словами заступника директора інституту, кандидата технічних наук, доцента Владислава Кравченка, перш за все, слід розділяти відключення систем та підсистем в мережах стільникового зв’язку та відключення мережевого обладнання, яке забезпечує доступ до мережі Інтернет. Також чималу роль відіграє характер відключень, наприклад знеструмлення на 1 годину – це не те ж саме, що відключення на 4 або на 12 годин.
"Базові станції мобільного зв’язку (як кінцевий елемент мережі, який «надає» послуги користувачу (тобто, телефон безпосередньо контактує з БС)) мають в своїй конструкції акумулятори, які вмикаються одразу після знеструмлення БС та забезпечують її роботою. Відповідно, робота БС, а отже і надання послуг користувачу, буде залежати від об’єму акумуляторів. Як правило, ємність таких батарей не є великою. Їх основне призначення – забезпечення електроживленням БС під час проведення, наприклад, ремонтних робіт, коли БС повинна бути вимкнена від основного джерела живлення", - каже науковець.
Крім того, за відсутності електроживлення знеструмлюються й інші елементи мережі, в тому числі і центр комутації, який безпосередньо надає послуги через БС користувачам. Відповідно – кінцевий користувач опиняється «поза зоною досяжності». Складність ситуації напряму залежить від кількості компонентів мережі, яка знеструмлюється, та часу відключення електроживлення.
Інформацію про масштаби руйнувань мереж може надати лише сам провайдер або відповідні служби, але в рамках безпеки та в інтересах провайдера не виставляти таку інформацію у відкритий доступ.
В залежності від часу відключень можливі два способи організації надання послуг зв’язку:
Варто відзначити, що у кожного з варіантів є свої переваги і недоліки, проте головний мінус один – вартість модернізації мережі (як з боку провайдера, так і з боку користувача). Втім, навіть якщо питання з резервним живленням вирішено, є ще одна проблема: час, на який буде відключено електроенергію. Якщо світло буде надаватися лише на 2-4 години між перервами понад 6-8 годин, без світла зарядні станції просто не будуть встигати заряджатися, а отже результат зробленої роботи може бути далеким від очікуваного.
За словами Владислава Кравченка, покращити ситуацію зі зв’язком під час знеструмлень самостійно користувачі не можуть. Це питання лежить в політичній площині і вимагає комплексного підходу до модернізації мережі в цілому. Також необхідно провести модернізацію базових станцій. І все це в розрізі питання альтернативного живлення. На ці роботи необхідно виділити дуже великі кошти, але ніхто не дасть гарантії, що при відключенні електроенергії на 10+ годин користувач буде на 100% задоволений послугами.
"Припустимо, що всі оператори та провайдери вирішать питання з безперебійним живленням. Припустимо, що електроенергію будуть вмикати на час, якого повністю достатньо для повного заряду акумуляторів. Припустимо, що інфраструктура не буде піддаватися атакам та обстрілам. Це означає, що оператори/провайдери вклали не просто великі, а дуже великі кошти в модернізацію мережі, а отже, ці витрати потрібно компенсувати. Виходячи з цього, вартість телекомунікаційних послуг, які ми зараз отримуємо, можна множити щонайменше на 10", - каже фахівець.