Як сьогодні визначають якість води і наявність у ній токсичних складових? Для початку беруть зразок, відправляють його в лабораторію, там пророщують культуру і досліджують декілька днів.

І тільки по досягненню цього строку можна сказати, чи є безпечним даний зразок води.

Спеціалісти Сеульського національного університету ведуть розробки в цьому напрямі і деякий час назад презентували «Біоелектронний ніс». Ця система служить для визначення придатності води для споживання поза лабораторією.

Приклад сеульських спеціалістів наслідувала група студентів у Данії. Учні Техничного університету презентували спеціальний датчик, Здатний розпізнавати бактерії одразу ж, не піддаючи воду лабораторним дослідженням.

Імпедансна проточна цитометрія – технологія, яка дозволяє здійснювати цю процедуру. Створена вона на базі компанії SBT Aqua.

Принцип роботи сенсора полягає у тому, що через мікрофлюїдный канал протікає досліджувана рідина. У конструкції каналу розташовані електроди із різною напругою. Якщо через канал електродів пропустити бактерії, це призведе до зміни імпеданса. Датчик моментально відобразить ці дані.

Той імпеданс, який викликають бактерії, відрізняється між частинками, що переносяться. Технологія дозволяє визначити концентрацію бактерій в досліджуваному зразку у режимі реального часу.

Як стверджують розробники, будь-які типи бактерій, що знаходяться у воді, можна виявити.

Пристрій дозволяє використовувати його у якості портативного механізму. Проте його можна також встановити на станції перевірки якості води. Розташовуючись біля водних шляхів, якийсь з приладів може виявити бактерії і підняти тривогу. Цей метод дозволяє відслідкувати напрям забрудненого водного потоку.

Масовий запуск у продаж очікується наступного року.

Источник: makeitshow.com.ua