При вивченні іноземної мови, студенту необхідно визначити, яка частина мови має бути використана в реченні, і утворити нові однокорінні слова. Впоратися з цими завданнями допоможуть навички словотворення. Слід зазначити, що лексико-граматичні навички освіти і вживання в мові однокорінних слів з використанням потрібної частини мови перевіряються на іспитах, а також міжнародних іспитах IELTS, B2 First (FCE), C1 Advanced (CAE), C2 Proficiency (CPE). Студенту важко вивчити усі основні правила і закономірності словотворення відразу. Це відбуватиметься поступово, у міру вивчення нових слів і лексико-граматичних структур. Тому, важливо приділити особливу увагу роботі над словотворенням.
 

1. Будуємо систему

Отже, це – таблиця, в яку необхідно виписувати лексичні одиниці відповідно до частин мови. Таблицю можна заповнювати поступово  у міру вивчення нових слів. Студенту слід зробити таку ж таблицю у своїх зошитах для запису слів, або вести її в електронному вигляді.

Наприклад, таблиця може виглядати таким чином:

Робота з таблицею повинна стати звичним заняттям під час уроку англійської мови, таким же, як виписування значень і перекладу нових слів. Студент не повинен заповнювати усі колонки, у багатьох випадках це просто неможливо, а в інших випадках слова настільки рідко вживаються в мові, що студенти навряд чи їх використовуватимуть в мові.
 

2. Розпізнаємо слово

Робота з таблицею допоможе визначити основні суфікси, які зазвичай використовуються для утворення тієї або іншої частини мови, а також значення, яке ці суфікси надають слову.  

Наприклад, суфікс - able/-ible утворює прикметники зі значенням можливості виконання якої-небудь дії або володіння певною якістю: comfort - comfortable; response - responsible. В той же час від багатьох прикметників, які закінчуються на суфікс, -able/-ible утворюються іменники за допомогою суфікса -ity: responsible - responsibility. Від іменників, що закінчуються на суфікс - tion зазвичай утворюється прикметник за допомогою суфікса -al: constitution –constitutional.

Ознаки, по яких можна визначити частину мови

Суфікси і закінчення : 1) іменників, що означають предмети, явища, процеси і стан : - ment, - ity, - ness, - tion, - hood; 2) іменників, що означають вид діяльності, рід заняття і професії людей : - er, - or, - ist; 3) прикметників: - able / - ible, - ous, - al, - ed / - ing, - ful / - less, - ic, - ive, - y, - ly;4) прислівників: - ly. Дієслова, як правило, є найкоротшими словами і рідко утворюються за допомогою суфіксів, це пов'язано з тим, що дієслова змінюються за часовими формами, по особам і числам.  Якщо два слова мають однакову форму, то ці слова зазвичай є іменником і дієсловом. Наприклад: answer - to answer; appeal - to appeal; reply - to reply
 

3. Вирішуємо задачу з пошуком невідомого

При виконанні завдання, яке припускає заповнення пропусків однокорінними словами, студенту необхідно продемонструвати лексико-граматичні навички, а саме навички словотворення. Отже, інформація, яка може допомогти визначити, яка частина мови пропущена:

• Іменники означають людей, предмети, місця. В реченнях іменники виступають в ролі підмета і стоять перед дієсловом, або  додатка і після дієслова. Приклади розташування іменників в реченнях:

1. Після артикля (a / an / the _____):  He inherited a fortune from her uncle;
2. Після прикметника (adjective _____):  These shoes cost a small fortune;
3. Після присвійного займенника або іменника в присвійному відмінку (my / your / his / her / their / our / Tom's _______): He was a wealthy printer making his fortune from printing cards;
4. Перед дієсловом (_______ verb):  Fortune favours the brave.
    

• Дієслова означають дії, почуття, емоції і стан. Дієслова, як правило, не бувають першим словом в реченні (виключення складають питальні речення і речення  наказового способу). У кожному реченні обов'язково має бути, принаймні, одне дієслово. Приклади розташування дієслів в реченнях:

1. Після підмета (Subject _______): Last year the company created 100 new jobs;
2. Після прислівника, що  висловлює частоту  виконання дії (often / always / never _______):  She is full of great ideas and often creates someting interesting;
3. Після допоміжних дієслів в заперечній формі (didn't / don't _______): Don't create a new account every time you visit the site.
    

• Прикметники вживаються для опису іменників. Прикметники відповідають на питання "який"? (What kind of person/place/thing?). Приклади розташування прикметників в реченнях:

1. Після дієслова to be (am / are / is / was / were ________): He was fortunate in his career;
2. Перед іменником (_________ noun): He is a very creative designer;
3. Після прислівників (adverb ________): She was extremely fortunate to escape without an injury.
    

• Прислівники описують дієслова або прикметники. Прислівники відповідають  на питання "Як"?, "Яким чином"? (How?). Приклади розташування прикметників в реченнях:

1. Перед дієсловом (_______ verb): He predictably failed the exam;
2. Після дієслова (verb _______): Think creatively about your product before writing about it;
3. Після прислівника very (very ______): The house is decorated very creatively;
4. Перед прикметником (________ adjective): I found the film incredibly dull.
    

Отже, питання навчання словотворенню як конструктивній базі кожної лінгвістичної системи є важливими на заняттях англійської мови. Оволодіння ж способами і засобами словотворення інтенсифікує процес накопичення активного словника у студентів, сприяє поповненню пасивного і потенційного лексичного запасу, полегшує розуміння невивчених похідних слів на основі знайомих кореневих і афіксації морфем. Усе це  істотно збагачує філологічний досвід студентів, розширює їх мовні можливості, сприяє підвищенню рівня мовної і комунікативної компетенції в англійській мові.
 

Науково-методичне повідомлення підготувала
ст. викладач Романюк Ж.Г.