07 квітня 2026 року у Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій відбулось чергове засідання ФІЛОЛОГІЧНИХ СТУДІЙ на тему “Писанкарство в Україні. Символіка, обряди, техніка писанкарства”. Цього разу завідувачі кафедр Української мови Світлана Стежко та Англійської мови та комп'ютерних лінгвотехнологій Анна Колісниченко  організували студії з практичною складовою.

До роботи були залучені як викладачі кафедр української мови та англійської мови та комп'ютерних лінгвотехнологій, так і кафедри Інтернет – технологій ННІТ, заступник директора ННІТ Тетяна Мелешко. Передсвяткова атмосфера, творчість, позитивні враження – усе це було притаманно цьому заходу.

"Традиції створення та подальшого використання писанок жили в Україні з давніх-давен. Писанками лікувалися, гасили пожежу, оберігали поля від шкідників або підвищували посіви, спілкувалися з померлими родичами. Їх дарували на знак кохання", – зазначила Світлана Стежко 

Звичай розпису яєць зародився із традиції вшанування яйця, як символу народження Всесвіту. У різних народів існували обряди, пов’язані з яйцями.

Точна дата появи писанкарства невідома. У Києві археологи знаходили писанку з кераміки часів Київської Русі, прикрашену орнаментом, який нагадує павутиння, а на Рівненщині – глиняну писанку, виготовлену 950 років тому. 

Найдавніша знайдена писанка в Україні датується Х століттям, але яйця розписували ще у дохристиянські часи. Про це свідчать символи, якими їх досі прикрашають – свастики, шестикутні зірки, місяці, півмісяці, п’ятикутні зірки і хрести, які на той час не були пов’язані з християнством.

З часом християнські та язичницькі традиції переплелися. Серед візерунків з’явилися відомі нам релігійні символи (написи "Христос воскрес – воістину воскрес", серця, трилисті хрести). 

"Хоча традиційно писанкарством займалися лише жінки. Жителі сіл вірили у надзвичайні здібності писанок. Писанкарство було необхідним атрибутом весняних свят, а також люди вірили, що через яйця жінки могли "замовляти" та керувати силами природи, та я сьогодні спробував відчути енергетику свята через створення власної писанки. Відчуття неймовірні!", – Максим Куклінський 

Писанки символізували пробудження природних сил, які брали участь у новому життєвому циклі року.

Фарбувати яйця починали від Стрітення, коли зима зустрічається з літом, а закінчували на початку Зелених свят.

"Щоб створити писанку, необхідно спеціальних інструментів, які люди робили самі. Відривали шматочок цієї "фольги", скручували її у трубочку, прикріпляли до палички й занурювали в гарячий віск", – показала власноруч зроблений писачок Уляна Кошетар.

Деякі писачки робили з гусячого пера або курячої кістки. 

Також яйця розписували за допомогою шпильки або цвяха, які занурювали в гарячий віск й прикладали до поверхні яйця. Схожі візерунки створювали за допомогою "лемківського писачка" зі шпильки або голки. 

Лемківська техніка передбачає створення візерунків із видовжених крапель, "сліз" та крапок за допомогою цвяха, сірника, шпильки, патичка. 

Розписані яйця знаходили на території всіх областей, крім сучасної Луганщини, Запоріжжя та Криму. 

Символи повторюються у різних регіонах, але писанки різняться за кольорами та технікою розпису.