Розвиток технологій штучного інтелекту і застосування їх у найрізноманітніших галузях несе в собі не лише нові можливості, а й низку ризиків через відсутність інструментів регулювання впливу цих технологій. 

Так, нещодавно в Голлівуді відбулись страйки письменників й акторів, які побоюються втратити свої зарплати через неетичне використання штучного інтелекту, а вісім щоденних газет, що належать компанії Alden Global Capital, подали до суду на OpenAI та Microsoft через нібито незаконне використання їхніх статей для навчання мовних моделей.

Крім того, Міжнародний валютний фонд (МВФ) заявив про "глибоке занепокоєння" масовими звільненнями через рух до генеративного ШІ, і закликав уряди вживати заходи для захисту своїх економік, а обговорення щодо регулювання автономних систем озброєння виносять на рівень ООН.

"Як запобігти передачі рішень про життя і смерть машинам? Як боротися з алгоритмами, схильними до помилок та упередженості? Як зупинити викликану штучним інтелектом гонку озброєнь, і не дати цій технології потрапити до рук терористів? Неможливо переоцінити нагальність цих питань. Це "момент Оппенгеймера" нашого покоління!" – заявив міністр закордонних справ Австрії на конференції "Людство на роздоріжжі: Автономні системи озброєнь та виклики регулювання". 

Реагуючи на ці виклики, США, ЄС та Велика Британія вже підписали перші документи з регулювання використання ШІ. 

За словами директора навчально-наукового інституту інформаційних технологій ДУІКТ, доктора технічних наук, професора Андрія Бондарчука, найбільший страх людства, пов'язаний з розширенням можливостей штучного інтелекту, полягає в занадто широкій автономності ШІ та втраті контролю над ним, наприклад, у військовій сфері.

"Оскільки впровадження ШІ у військові програми є дуже затратним, як у фінансовому сенсі, так і в питанні наукового потенціалу та залученні наукових колективів, впевнений, що на урядовому та міжнародному рівнях будуть встановлені рамки впровадження і застосування ШІ, а також контроль за цими процесами", - каже науковець.

Другою, навіть більш суттєвою проблемою, на думку професора, є використання ШІ для кібератак, дезінформації (deepfake), маніпуляцій громадською думкою і використання цих технологій у виборчому процесі. Збір та обробка великих обсягів інформації дозволяє за допомогою ШІ «вкрасти ідентичність» та розмити реальність. Втім, за словами Андрія Бондарчука, визнавати та вирішувати дану проблему, ймовірніше за все, ніхто не буде. 

Щодо більш швидкого оновлення каталогу професій через активне впровадження ШІ, науковець впевнений: це не повинно бути приводом для хвилювань, адже дана тенденція є невід'ємною складовою прогресу. Майбутні професії будуть характеризуватись обов’язковими навичками використання технологій ШІ, аналогічно тому, як два десятиліття тому було впроваджено обов’язкове знання ПК.

"Ми часто чуємо заяви лідерів країн про те, що в майбутньому потенціал держави буде визначатись не наявністю корисних копалин і навіть не рівнем індустріалізації, а можливістю розробки і активним впровадженням ШІ. На мою думку, повинен бути вироблений комплексний підхід на рівні урядів, компаній, розробників та споживачів за домінуючою участю ООН, який допоможе забезпечити безпечний розвиток і впровадження ШІ, мінімізуючи його потенційні ризики", - каже професор ДУІКТ.

Якщо ви прагнете опанувати новітні технології на найвищому рівні, запрошуємо на навчання до Держваного університету інформаційно-комунікаційних технологій! Наша Кафедра штучного інтелекту обладнана сучасним апаратним та програмним забезпеченням, що надає можливість студенту отримати практичні вміння і навики зі спеціальності. Ми готуємо висококласних фахівців з розробки інформаційних технологій для управління інформаційними системами і процесами різного призначення.

Чекаємо на вас!