У літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. У Франції – це Віктор Гюго, у Німеччині -  Йоганн Гете, в Італії – Данте Аліг’єрі, а в Україні – Тарас Григорович Шевченко. Він виступив як поет-новатор, приніс із собою в українську літературу "слово нове", новий світ поезії, неповторні образи, картини й барви, небачене раніше багатство й широчінь тем, ідей, мотивів, жанрових форм, вивів українську літературу на шлях реалізму й народності. Справедливо Великого Кобзаря — народного мислителя та творця, вважають народним пророком. Пам’ять про нього живе і буде жити вічно в серцях українського народу.

В Україні та за її межами існує багато пам'ятників Шевченку. Одним з найкращих вважається пам'ятник у Харкові, великі пам'ятники Кобзареві встановлені також у Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Львові та інших містах. За кордоном пам'ятники Шевченку встановлено у США (Вашингтон), Канаді (Вінніпеґ, Торонто), Польщі (Білий Бір, Варшава), Чехії (Прага). Білорусії (Могилів), Грузії (Тбілісі), Угорщині, Парагваї, Узбекистані, Франції (Париж, Монтаржі), Австралії (Канбера).

В Україні та за кордоном існує багато музеїв Тараса Шевченка. Найбільшим меморіальним комплексом, присвяченим кобзареві є Шевченківський національний заповідник на місці поховання поета на Тарасовій горі поблизу Канева. Національний музей Тараса Шевченка знаходиться у Києві, його філіалом є Літературно-меморіальний будинок-музей. В Торонто (Канада) існує музей,присвячений виключно Шевченківській тематиці.

Минуло вже багато часу  з народження славного сина України, але українці досі вивчають твори митця, досі дивуються його майстерності та відкривають в його творах все більше та більше пророцтв та настанов.

Дні вшановування пам’яті Шевченка вже віддавна стали неформальною традицією в українських школах та університетах. Кожного року, в день народження Великого Кобзаря проводяться «Шевченківські читання».

11 березня 2019 року в Державному університеті телекомунікацій на кафедрі Публічного управління та адміністрування відбувся захід пам’яті творчості Тараса Григоровича Шевченка. Організаторами та учасниками виступили студенти груп  ПУАД-21 та ПУАД-11, завідувач кафедрою публічного управління та адміністрування Михальська Владислава Валеріївна. Метою проведення Шевченківських читань є вшанування пам`яті Тараса Шевченка, консолідація творчого потенціалу студентства навколо літературно-поетичної, художньої спадщини Великого Кобзаря.

Студенти, одягнені у вишиванки, продемонстрували свої таланти декламаторів: читали есе, короткі новели, вірші відомого Кобзаря, обговорювали «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє», аналізували  актуальність творів поета  в наш час та переглядали документальні фільми про творчий шлях митця.

Кількість присутніх на заході підтверджує, що Шевченківське слово актуальне для різних поколінь та в будь-який час, а його творчість – символ незламної  любові до рідного краю, мови та народу, - ми згадуємо кожного року з пошаною та вдячністю до батька української поезії.

Жоден поет світу не зрівняється з ним у величі любові до свого народу, до України. Золотими літерами вписано ім’я славетного Кобзаря, великого сина українського народу, поета-революціонера Тараса Григоровича Шевченка в історію вітчизняної та світової літератури. День народження Великого Кобзаря – віковічна дата, яку внесено до світового календаря знаменних і пам’ятних дат ЮНЕСКО для відзначення у всьому світі. Тарас Шевченко безсмертний, як саме життя, тому став нашою долею і заповітом. Він заповідав нам єднатися і закладати вольну нову сім’ю — свою державу. Минають роки, десятиліття, але час не в змозі притупити гостру актуальність його слова для кожного з наступних поколінь. Вся його велика спадщина: поезія, проза, мистецтво, – усе пронизане любов’ю до України. Він був не лише поетом, а й не менш талановитим драматургом, прозаїком, філософом, етнографом, великим художником та непересічною особистістю.