20 лютого – Всесвітній день соціальної справедливості. Історія його встановлення сягає 26 листопада 2007 року, коли Генеральна Асамблея проголосила 20 лютого Всесвітнім днем соціальної справедливості. Щорічно цей день почили відзначати з 2009 року.

В Україні Всесвітній день соціальної справедливості відзначається з 2011 року з ініціативи Федерації профспілок України та відповідно до Указу №1021/2011 Президента України «З метою привернення уваги суспільства, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання, громадських організацій до вирішення питань соціальної справедливості та необхідності спільної побудови в Україні суспільства соціальної справедливості та активного впровадження в життя політики і стратегії, спрямованих на її забезпечення».

Вагомість цього Всесвітнього дня обумовлюється нині, передусім, сутністю соціальної справедливості не лише як однієї з найголовніших цінностей, а й пріоритетної мети функціонування будь-якої сучасної демократичної держави.

Україна не є винятком. Особливо нині, оскільки в умовах повномасштабної російської агресії проблеми соціального забезпечення і, особливо, соціальної безпеки набувають значимості першочергового завдання для органів державного управління усіх рівнів та органів місцевого самоврядування. Адже від якості його виконання залежить нині, і залежатиме у повоєнний період, не лише ефективність та результативність функціонування, а й імідж Української держави як, передусім, держави соціальної справедливості. 

Саме тому обґрунтованим видається вивчення здобувачами вищої освіти другого (магістерського) та третього (наукового) рівнів освітніх компонентів соціальної спрямованості у межах спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування». Причому майбутні магістранти вивчають нормативний освітній компонент «Соціальна та гуманітарна політика». Аспіранти досліджують соціальну проблематику у межах нормативного освітнього компонента «Безпекові імперативи функціонування системи публічного управління: соціально-гуманітарна безпека».

Вивчення цих компонентів вимагає не лише відповідального і свідомого, а й та творчого ставлення здобувачів вищої освіти до реалізації власної освітньої діяльності. Саме такий підхід до є запорукою їхнього професійного становлення як освічених фахівців для сфери публічного правління. У цьому контексті доцільно навести думку блаженнішого Любомира Гузара про те, що «…освічені люди – то не значить інтелігенція. Як ти ходив до високих шкіл, то не значить, що ти вмієш думати, то є різне. Інтелігент – то не освіта, то – знання, думання, вплив і відповідальність…».

Ще одним підтвердженням необхідності такого творчого підходу здобувачів вищої освіти до організації та реалізації власної освітньої діяльності і траєкторії може слугувати перелік визначених Форбс десяти найбільш потрібних навичок на наступні десять років. І в цьому переліку  творчість як навичку виокремлено також.     

Зрозуміло, що Всесвітній день соціальної справедливості відзначається один день у році. Проте важливо, щоб щодень функціонування органів публічного управління слугував підтвердженням та ілюстрацією дієвої реалізації принципу соціальної справедливості. А тому вивчення соціальної проблематики публічного управління на усіх рівнях вищої освіти – це питання формування людиноцентричних фахівців, для яких гідність, співчуття, доброта – це основа їх професійної діяльності у сфері публічного управління.