DOU відновлює щорічний рейтинг ІТ-університетів. Цього року ми змінили формат рейтингу і будуємо його на трьох показниках: даних зарплатного опитування щодо компенсацій фахівців, їх знання англійської, а також враженнях студентів і випускників від навчального процесу та його результатів — чи готові рекомендувати свій виш іншим. Враховували тільки тих, які вже працюють чи планують працювати в ІТ.
Як і в рейтингах 2019 і 2020 років, Український католицький університет впевнено посідає перше місце за всіма показниками. Університет готові рекомендувати його студенти та випускники (середня оцінка — 9,3 бала з 10), айтівці, які тут вчилися, можуть претендувати на високі зарплати й добре знають англійську.
На другому місці Харківський національний економічний університет ім. Кузнеця, який теж традиційно на перших сходинках у нашому рейтингу завдяки хорошим відгукам від колишніх студентів-айтівців (у 2019 році він був четвертим).
Серед київських університетів у першій п’ятірці Національний університет ім. Шевченка і Національний університет «Києво-Могилянська академія». Студенти та випускники, як завжди, активно рекомендують Могилянку абітурієнтам (середня оцінка — 8,7 бала з 10), і цим вона завдячує високому місцю в рейтингу. Ті, хто вчився в КНУ ім. Шевченка, не так позитивно оцінюють свій університет, проте високі зарплати його студентів і випускників, а також їхнє хороше володіння англійською, забезпечили університету місце на початку рейтингу.
Серед новачків рейтингу — Одеський національний університет ім. Мечникова, який потрапив до першої п’ятірки завдяки непоганим оцінкам від студентів і випускників та їхньому знанню англійської.
Державний університет телекомунікацій і Сумський державний університет ділять 6-7 позицію в рейтингу завдяки високим зарплатам своїх випускників і студентів і їхній готовності рекомендувати ЗВО.
Найбільший ІТ-університет України КПІ ім. Сікорського — на 8-й сходинці рейтингу. Попри високі зарплати студенти і випускники КПІ скептично відгукуються про свій виш. Їхня готовність рекомендувати його отримала 6,4 бала з 10, що нижче від середнього рівня за всіма університетами.
Ставлення до університетів серед айтівців неоднозначне. Хоча більшість ІТ-фахівців мають вищу освіту, часто вони критично відгукуються про свої навчальні заклади.
Згідно з даними зарплатного опитування DOU за грудень 2022 року, 87% українських айтівців мали вищу освіту, а 6% були студентами ЗВО. Серед айтівців до 28 років ситуація схожа: 80% мають ВО і ще 12% нині навчаються. Лише 4% нинішніх студентів і випускників вишів не радили б іншим здобувати вищу освіту.
77% нинішніх студентів чи випускників університетів, які працюють чи планують працювати в ІТ, рекомендували б абітурієнтам свій виш чи інший виш в Україні. 17% радили б їхати вчитися за кордон (у 2019 році таких було 24%).
Водночас нинішні студенти готові рекомендувати свій університет на 6,9 бала з 10, недавні випускники на 6,8 бала, а середні оцінки різних університетів коливаються від 5 до 9 балів. У коментарях респонденти радять одночасно з навчанням у виші проходити курси чи навчатися самостійно, а не сподіватися, що університет дасть всі знання, потрібні для роботи.
Більшість студентів українських вишів мають достатні знання для початку роботи в ІТ. Найчастіше айтівці починають працювати вже з 3–4 курсу (50%) чи пізніше (21%).
Здобувачі освіти передусім очікують, що в університеті їх навчать опрацьовувати інформацію, «навчать вчитися» (61% студентів і випускників), вони отримають знання для роботи за фахом (57%), а також знайдуть коло друзів та однодумців (54%). На отримання знань за фахом найчастіше сподіваються студенти 1–2 курсів (64% обрали це як причину вступити до університету). Випускники частіше вказують на роль університету як місця, яке формує навички роботи з інформацією (71%) і дає коло друзів та однодумців (60%).
Українські університети частково справджують ці сподівання. 55% опитаних вважають корисними навички роботи з інформацією, випрацьовані у виші, 50% — коло друзів та однодумців, сформоване в університеті. Водночас тільки 38% назвали корисними знання за фахом, здобуті в освітньому закладі.
Досить слабко ІТ-університети прокачують таку навичку, як робота в команді: лише 37% опитаних відзначили її серед корисних надбань у виші. Знайомство з ІТ-компаніями та практичну роботу теж не можна назвати сильною стороною українських ЗВО: тільки 30% вважають, що університет їм у цьому посприяв.
Більшість айтівців, які вже працюють, вчилися на спеціальностях, пов’язаних з інформаційними технологіями (комп’ютерні науки, інженерія ПЗ, комп’ютерна інженерія, системний аналіз, кібербезпека) — 70% тих, хто взяв участь в нашому опитуванні. Ще 19% здобули освіту в галузі технічних чи точних наук.
53% нетехнічних ІТ-фахівців теж вчилися на комп’ютерних, технічних чи точних науках.
Тільки 9% айтівців здобули освіту в галузі суспільно-гуманітарних наук. Найчастіше це фахівці з HR і рекрутингу (74%), маркетингу та продажів (61%), менеджменту проєктів (32%). 14% аналітиків навчалися на суспільно-економічних науках, 11% тестувальників — на гуманітарних.
Своєму місцю в рейтингу ДУТ завдячує високим зарплатам розробників, які в ньому вчилися ($2950), і готовності випускників і студентів рекомендувати свій виш (на 7,9 бала з 10). Проте тільки 46% айтівців, які вчилися в ДУТ, оцінюють свій рівень англійської як Upper Intermediate чи Advanced, що нижче за середній рівень у всіх вишах (51%).
Це єдиний київський університет у цьогорічному рейтингу, навчання в якому відбувається частково офлайн (у всіх інших повністю онлайн).
Найчастіше студенти та випускники ДУТ працюють розробниками (41%) і QA-інженерами (23%). Більша, ніж у середньому в університетах, тут частка випускників працює як DevOps / SRE (8% проти 2% загалом).
Серед найкорисніших набутків, які дає університет, його випускники та студенти найчастіше називають вміння працювати з інформацією (61%), а ще практику і знайомства в ІТ-компаніях (51%).
За матеріалами DOU: Рейтинг IT-вишів 2023: УКУ — беззаперечний лідер, КПІ — в десятці, наприкінці кілька харківських вишів
Спеціалізація Системи та технології кібербезпеки (ІКБ) базується на розробці і впровадженні технологій із застосуванням передусім програмних та апаратно-програмних засобів.
Фахівці з ІКБ - це еліта інформаційної та кібернетичної безпеки, які отримують теоретичні знання та практичні навички з програмування, розробки та управління базами даних, формування моделей захисту інформації та політик безпеки, технічного і криптографічного захисту інформації, побудови захищених цифрових TCP/IP мереж та обслуговування сертифікатів відкритих ключів, тестування систем захисту на проникнення, адміністрування захищених інформаційних та комунікаційних систем, проведення їх моніторингу та аудиту тощо.
Спеціалізація Системи та технології кібербезпеки (ІКБ) базується на розробці і впровадженні технологій із застосуванням передусім програмних та апаратно-програмних засобів.
Фахівці з ІКБ - це еліта інформаційної та кібернетичної безпеки, які отримують теоретичні знання та практичні навички з програмування, розробки та управління базами даних, формування моделей захисту інформації та політик безпеки, технічного і криптографічного захисту інформації, побудови захищених цифрових TCP/IP мереж та обслуговування сертифікатів відкритих ключів, тестування систем захисту на проникнення, адміністрування захищених інформаційних та комунікаційних систем, проведення їх моніторингу та аудиту тощо.
Ваш запит успішно надіслано