Заробітна плата українського IT-спеціаліста коливається між 15 та 50 тисячами доларів на рік, як стверджується у матеріалі finance.ua. Проте українських дівчат, які штурмують технічні ВНЗ аби обрати перспективну та цікаву кар’єру не дуже й багато.   Ще й досі образ фахівця з інформаційних технологій – це чоловік, який сидить днями і ночами за комп’ютером. Реалії, особливо українські, цей стереотип в абсолютній більшості підтверджують.

В  матеріалі ІТ-журналіста Андрія Дегелера для Kiev-Post  йдеться, що кількість жінок IT-шниць в найбільших компаніях України, які розробляють програмне забезпечення, останніми роками зростає і становить в середньому 17-20%, в той час як в США цей показник сягає 25% відсотків. Правда, показник представленості жінок в ІТ-індустрії нетехнічного характеру в Україні сягає 34%.

Що стосується зарплат, то дані в грошовому вимірі теж не на користь українок згідно з дослідженням DOU.ua. Зокрема, жінки в ІТ-компаніях в різних куточках України заробляють менше, ніж чоловіки.

І навіть прості коментарі до матеріалів на відповідну тематику, написані переважно ІТ-спеціалістами, виглядають як енциклопедія  стереотипів щодо ролі і місця жінок в цій сфері. Але самі коментатори помічають невідповідність заробітків і наголошують, що в ІТ пробиваються і заробляють більше ті, хто може себе добре «продати», одразу поставити хорошу ціну своїй роботі, а це залежить не від статі, а від навичок та впевненості.

В світі є багато прикладів успішних кар’єр жінок в сфері ІТ. Це, зокрема, головна виконавча директорка Yahoo Марісса Маєр, голова IBM Джинні Рометті, а також перша жінка в складі Ради директорів Фейсбуку, операційна директорка компанії Шеріл Кара Сандберг.

Шеріл Кара Сандберг, говорячи про представленість жінок в сфері ІТ, наголосила: «Ми знаємо, що дівчата настільки добре встигають з математики та наук наскільки їм кажуть, що в них це добре виходить. Це просто питання очікувань».

Завжди козирем в рукаві під час дискусій про “чоловічу роботу” була чудова трійка: Ада Лавлейс (зробила перший опис ранньої версії обчислювальної машини, початок ХІХ століття, – авт.), Грейс Хоппер (відома американська вчена, перша в світі розробниця компілятора для мови програмування, контр-адмірал флоту США, XX століття, – авт.),  Френсіс Аллен (відома американська вчена, піонерка в області оптимізації компіляторів, – авт.).

Проте насправді втрата інтересу дівчат до точних наук спостерігається ще у школі.  Проглядаючи списки переможців та учасників Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформатики та інформаційних технологій можна побачити: в 2013 році з більш як 120 учасників були тільки двоє дівчат, в 2014 було 12 дівчат серед 90 учасників. Більш стабільна картина спостерігається серед олімпійців з математики. Хоча й тут домінують учасники-хлопці. В 2013 році з 169 учасників 49 були дівчата, в 2014 році з 168 учасників – 39 дівчат.

Кафедра Прикладного програмування Державного університету телекомунікацій також спостерігає таку тенденцію: серед 79 студентів, які навчаються за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення» всього 6 дівчат.

Тим часом відповідно до даних Держагентства з питань науки, інновацій та інформатизації, на початок 2014 року кількість IT-фахівців в Україні становить близько 250 тис. чоловік, 40 тис. із них – сертифіковані фахівці, які створюють конкурентоспроможну експортно-орієнтовану продукцію. А вже в 2015 році Україні бракуватиме 170 тисяч ІТ-фахівців.

Наразі в Україні питання представленості жінок в ІТ малодосліджене, на відміну від США. Там діють спеціальні програми для жінок ІТ – шниць, гранти та стипендії. Також тут діє рух «ІТ-жінка», який має на меті збільшити кількість жінок в сфері ІТ шляхом забезпечення професійного розвитку, освіти та стажувань через допоміжну мережу. Цікавою для розуміння ролі та місця жінки в ІТ є книга 2002 року випуску американських дослідників Джейн Марголіс та Аллан Фішер «Відкриваючи двері в «чоловічий клуб»: жінки в комп’ютерних технологіях».

Вказані дослідники наголошували на тому, що такі низькі показники присутності жінок в ІТ – це результат, в тому числі, закладених ще в школах стереотипів.

Марк Цукерберг сказав про незначну кількість жінок в IT-сфері під час першої зустрічі засновника компанії з користувачами Фейсбуку в форматі запитань-відповідей: «Причина, чому жінки не йдуть вивчати комп’ютерні науки, це те, що в комп’ютерних науках немає жінок. Вам треба розбити це порочне коло».

Можливо, ця порада допоможе дівчатам, які зараз закінчують 11 клас і перед якими стоїть питання про обрання майбутньої професії, не дасть стереотипам  завадити їм стати новими Грейс Хопер чи Джинні Рометті.

Колектив кафедри Прикладного програмування запрошує на навчання всіх, не зважаючи на стать, хто мріє стати успішним, для кого програмування – це не нудне сидіння перед монітором, а захоплююча мандрівка у світ логіки. Ми вже почали ламати стереотипи, адже серед Ваших майбутніх викладачів вже є молоді та талановиті жінки!

Запрошуємо на навчання!