Процес соціально-економічного розвитку суспільства сьогодні в Україні ускладнений багатьма обставинами. Серед них найпершою є криза української економіки, яка охопила всю систему економічних відносин. Фактично відбувається деіндустріалізація економіки країни, яка привела до таких масштабів безробіття серед працеспроможного населення індустріальних регіонів країни, які зазвичай характеризують період депресивної стабілізації. Але в наших умовах йде нагнітання кризових процесів у всіх сферах соціально-економічного життя суспільства, яке призводить до розшарування суспільства, що ускладнює процеси ринкової соціалізації населення. По суті створена ситуація, коли економічний розвиток
необхідно повинен узгоджуватися з державними діями, направленими на позитивну соціалізацію суспільства через механізми соціального захисту населення. З цієї точки зору, істотною перешкодою для становлення дієвого механізму економічного розвитку стало виключення людини з кола питань економічного розвитку, позбавлення процесів розвитку економіки “людського вимірювання”. Здійснювана економічна політика направлена переважно на фінансову стабілізацію, послаблення бюджетної кризи.

Але в ній не приділяється достатньої уваги інституціоналізації ринку праці, яка створює умови для необхідного і обов’язкового соціального захисту населення.