Навчальний посібник присвячено аналізу соціальних комунікацій з погляду соціолінгвістичного і психолінгвістичного аналізу. Автор пропонує теоретичне обгрунтування положень сучасної наукової галузі «соціальні комунікації», подає праксологічну частину, в якій розповідає про практичне застосування теоретичних методологічних положень при вивченні соціокультурних маркерів політичного дискурсу в мас-медіа, про вживання психолінгвістичних одиниць у регіональних ЗМІ, про сугестивні прийоми в мас-медіа, про взаємовплив мас-медіа і громадянського суспільства, про соціальну аутоідентифікацію політика в глибинному лейтмотивному біографічному інтерв’ю. Запропоновано й інноваційний поіляд на теорію соціальних комунікацій.