У монографії на основі математичних моделей, математичного та натурного моделювання приведені результати процесу виявлення, розпізнавання та локалізації засобів негласного отримання інформації, які положенні у базис концептуальних, теоретичних та технологічних складових методологічних основ автоматизованого пошуку засобів негласного отримання інформації. Матеріал монографії призначений для викладачів, наукових і інженерно-технічних працівників, що займаються дослідженнями в області проектування систем захисту інформації від несанкціонованого отримання інформації

Textbook on the subject Methods and means of technical protection of information for students Educational-scientific Institute of Information security.

Навчальний посібник по дисципліні Методи та засоби технічного захисту інформації для судентів ННІЗІ

У навчальному посібнику викладені теоретичні та практичні аспекти комп'ютерних локальних, корпоративних та глобальних мереж. Наведена історична довідка розвитку мереж. Розкриті моделі, класифікація, концепції побудови, топологія, архітектура, складові мереж, структура, вказані основні характеристики. Розглянуті кабельні системи, мережеві адаптери, засоби об'єднання мереж, операційні системи та програмне забезпечення, протоколи, методи доступу до мереж, доступ до мережевих ресурсів, обмін даними та методики розрахунку мереж, технології їх створення й функціонування, адміністрування, підходи на основі віртуальних та безпровідних мереж. Зазначено, що розвиток корпоративних мереж безпосередньо зв‘язаний з технологіями Intranet. Розглянуті аспекти перспектив розвитку мереж. Показані можливості сучасних технологій мереж, в тому числі безпровідних, налагодження параметрів мереж і захисту інформації в мережах, керуванням доступом до ресурсів, парольний захист та використання мережевих екранів, спрощена методика теоретично-статистичного обрахунку затрат на експлуатацію мереж та розрахунку мереж на можливість появи колізій. Для студентів різних спеціальностей, які вивчають курс «Комп'ютерні мережі», «Комп'ютерні мережі та телекомунікації», «Інформаційні мережі» і т.п.

Основна частина лабораторного практикуму присвячена розв'язку практичних завдань з ознайомлення й дослідження особливостей роботи програмного й апаратного забезпечення в сучасних інфокомунікаційних мережах. Вивчення лабораторних робіт покликано поставити студента в ситуацію схожу з виробничою, коли потрібно налагодити й підтримувати обчислювальну мережу в рамках квартири, лабораторії, будинку, підприємства. Лабораторні роботи знайомлять студента не тільки із правильними сценаріями розв'язку того або іншого завдання, але й дозволяють побачити основні ознаки й симптоми можливого некоректного налагодження мережевого встаткування й програмного забезпечення в результаті тих або інших розповсюджених помилок. Усі лабораторні роботи розбиті на три розділи. У першому розділі: показані приклади створення мережі: з двох комп’ютерів; за топологією «зірка» на базі комутатора; Fast Ethernet; безпроводової; налагодження різного встаткування; використання спеціальних мережевих утиліт; забезпечення роботи локальних мереж за допомогою можливостей різного технічного забезпечення, операційних систем та програмного забезпечення; у другому – вивчення структури ІР-адрес; монтаж та налагодження бездротової та кабельної корпоративних мереж; показані приклади розрахунку, розмноження та моделювання мереж; можливості комутаторів; дослідження роботи DNS сервера; створення, налагодження та роботу корпоративних мереж за допомогою можливостей різного технічного забезпечення, операційних систем та програмного забезпечення, у третьому: показані приклади моніторингу, перевірки різних показників мереж; розробки Web-сайтів мовою HTML; підключення, налагодження та роботи в глобальних мережах за допомогою можливостей різного технічного забезпечення, операційних систем та програмного забезпечення; приклади: відомих пошукових систем, пошуку потрібної інформації; закачування її за допомогою спеціальних програм; робота з FTP архівами; встановлення програмного забезпечення з глобальної мережі, роботи: з поштою, в телеконференціях, в пірінговій мережі а також за допомогою хмарних технологій. У всіх розділах наведені приклади налагодження захисту мереж з використанням стандартного технічного та програмного забезпечення.

Розглянуто математичні основи теорії чисел та основні вимоги до геш-функцій, забезпечуючих мінімізацію мережного трафіку та надлишковість відкритого тексту при криптографічному перетворенні, проведено аналіз сучасних способів організації секретного зв’язку без попереднього обміну ключами алгоритму електронно-цифрового підпису.