17 березня 2015 р. в Конгрегаційній залі Староакадемічного корпусу Національного університету «Києво-Могилянська академія» (м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 2) відбулося засідання круглого столу «Історія як зброя в зовнішній політиці Росії», який проходив у рамках програми головування Латвії в Раді ЄС за сприяння Посольства Латвії в Україні, Українського інституту національної пам’яті, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Центру досліджень визвольного руху.
В обговоренні взяли участь Надзвичайний і повноважний посол Латвійської Республіки в Україні Аргіта Даудзе, Президент НаУКМА Андрій Мелешевич і в. о. директора Центру досліджень визвольного руху Андрій Когут. Модерувала зустріч перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.
«Росія використовує історію як один із головних аргументів для консолідації «русского мира», а російські пропагандисти перетворили її в інструмент інформаційної війни», – саме такі думки звучали на круглому столі.
Зокрема, відомий латвійський експерт Андіс Кудорс виступив із доповіддю: «Суперечлива історія зовнішньої політики Росії проти країн-сусідів», у якій зазначив, що Росія до сьогодні не вважає потрібним засудити тоталітарне минуле радянської епохи, що процес десовєтізації не відбувся в повному обсязі. Навпаки – спроби засудження комунізму сприймаються як спроби виступити проти Росії як країни. Наголосив на тому, що окупація та анексія Криму викликала в значної частини населення Росії впевненість, що настав час і є можливість відновити іншу частину «історичної території» Російської імперії. Тому, на його думку, Росія вимагає «одноголосного» розуміння історії на всьому колишньому пострадянському просторі. З російської точки зору, різні історичні підходи розглядаються як «протиріччя», «переписування історії» та «історичний ревізіонізм». Сьогоднішня мета Росії – управляти більш широким регіоном – територією колишнього Радянського Союзу.
Для Росії є не новим поєднання військового вторгнення з активною пропагандистською кампанією про незаконність чинного уряду в Україні, – розповів український історик, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. На думку В.В’ятровича, сучасна російська пропаганда використовує радянські історичні міфи та стереотипи в першу чергу тому, що їх переосмислення в свідомості українців і особливо росіян не відбулося навіть після розвалу Радянського Союзу. Зазначив, що саме на Донбасі, в силу історичних і соціально-економічних причин виявилося найбільше людей радянської ідентичності, що створює багато проблем у сучасній воєнно-політичній ситуації. Саме таких людей Донбасу, з радянською свідомістю, почав «захищати» Путін.
У рамках тематики круглого столу учасники поставили декілька запитань Андісу Кудосу та Володимиру В’ятровичу. На питання були отримані змістовні й аргументовані відповіді.
Перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак у своїй промові закцентувала увагу на тому, що Латвія є прикладом для України, адже з часів набуття незалежності в цій країні проводиться системна національна політика.
У засіданні круглого столу взяв участь доцент кафедри соціології та гуманітарних дисциплін, кандидат історичних наук П.М.Слюсаренко.