Скільки українцям ще чекати впровадження 4G

І які технічні та законодавчі перепони стоять на шляху розвитку мобільних технологій.
Після того як в Україні нарешті відбувся розподіл частот 3G, з боку користувачів мобільного зв'язку став все частіше звучати питання: «А навіщо нам 3G, коли весь світ будує 4G, і вже активно йдуть обговорення 5G?».
Щоб відповісти на нього, слід зупинитися на деяких технічних нюансах, зокрема - на деталях побудови мобільних мереж.

Частоти

Для запуску будь-якої мобільної технології необхідно мати вільні частоти. Найпопулярніший зараз діапазон, в якому практично весь світ (за винятком США) будує 4G FDD LTE - це 1800 МГц. Ці всі частоти в Україні використані під GSM мобільний зв'язок і зайняті голосовими послугами і трафіком передачі даних GPRS і EDGE. До того ж понад 50% частотного ресурсу знаходиться в користуванні «Київстару» - так склалося історично після злиття цієї компанії з «Білайн». Два інших оператора при цьому сидять на «голодному пайку».
Яким чином можна будувати технологію 4G FDD LTE в діапазоні 1800 МГц, якщо він зайнятий? Значить, його треба вивільнити. Для цього необхідно видати частоти 2100 МГц на розгортання 3G. Трафік передачі даних і частково голосова пошта самі швидко перемістяться на 3G, благо у 80% користувачів на руках вже є 3G смартфони, планшети і просто мобільні телефони з 3G. Після того як частина спектра в 1800 МГц буде успішно вивільнена, необхідно буде зробити рефармінг частот.

Рефармінг

Під цим терміном розуміють два процеси: перерозподіл частот для створення рівних конкурентних умов на ринку і гармонізацію - «обмін і склеювання» розрізнених шматочків хаотично нарізаних для оператора частот в діапазоні 1800 МГц.
Так як частоти видавалися не всім відразу операторам на ринку, то і порядку в їх присвоєння не було, і немає. Виділення йшло хаотично, без якогось перспективного плану, бачення та стратегії розвитку телеком-галузі. Не регламентоване не тільки оптимальну кількість операторів на ринку України, але й способи захисту інтересів держави, її телеком-інфраструктури та безпеки і т.д.
Питань дуже багато, і саме виділення частот більше схоже на план шкідництва, ніж на план розвитку. Але для нас зараз важливо, що, провівши гармонізацію, ми зможемо таким чином ущільнити спектр, прибрати непотрібні загороджувальні зони і вивільнити ще якусь кількість частот в цьому діапазоні.
Для нормального розвитку 4G FDD LTE у кожного оператора повинен бути в розпорядженні діапазон хоча б 2х10 МГц. В ідеалі треба піддати аналогічного процесу ще й спектр 900 МГц. Але тут знову природна монополія «Київстару» ставить у глухий кут подальший розвиток технологій на ринку України.
Технологічна нейтральність
Тільки після проведення рефармінг можна говорити про технологічної нейтральності та надання можливості операторам розгортати будь-які технології на наявних частотах - голосові послуги і високошвидкісний мобільний інтернет. У тому числі - і 4G FDD LTE.

Обладнання та гаджети

Які конкретно технології будуть розгортатися операторами - буде визначатися готовністю комерційного обладнання для мереж і наявністю великої кількості доступних за ціною і якістю мобільних пристроїв: смартфонів, планшетів, USB-модемів і М2М-модемів, мобільних навігаторів та ін. В Україні поки наявність 4G-девайсів дуже слабке. Нашим користувачам ще потрібно збирати і збирати кошти, щоб дозволити собі 4G LTE смартфон. А за нинішньої девальвації прогнози взагалі робити вкрай складно.
Готовність 3G до комерційного старту
Українські мобільні оператори всі минулі 10 років без діла не сиділи, а готували мережі до запуску 3G у великих містах - по можливості міняли і «залізо», і софт на сумісний з 3G-технологіями. Розширювали і модернізували транспортні та магістральні мережі. Про це всі GSM-оператори («Київстар», МТС, «Астеліт») повідомляли кожен раз у своїх прес-релізах, статтях та інтерв'ю.
Так що при включенні мереж 3G в комерційну експлуатацію користувачі GSM-мереж моментально побачать заповітний значок «3G» на екранах своїх пристроїв. А ось для розгортання мереж в середніх і малих містах часу знадобиться більше.
Законодавство
Для того щоб мати можливість тільки почати рефармінг, дерегуляцію та реалізацію технологічної нейтральності, необхідно поміняти ряд законів і підзаконних актів: «Про телекомунікації», «Про ліцензування», «Про РЧР» і т.д. Роботи тут мінімум місяців на шість-дев'ять.
Потім належить почати новий етап розподілу РЧР, потім - власне роботи по частотного планування, заміну частотних планів і т.д. Для цього кожному оператору знадобиться близько року на 15-20 тис. Базових станцій. Так що об'єктивно технічно впроваджувати LTE можна буде років через два.

Інші частоти

У діапазонах 800 Мгц, 1,5 ГГц, 1,9 ГГц, 2,3 ГГц, 2,6 ГГц, 3,5 ГГц зараз діють CDMA і WIMAX технології. Хоча ці діапазони поки не суперпопулярні в LTE, але теж придатні для бездротових технологій. І комерційне LTE-обладнання там вже теж є, включаючи абонентське. Ось тут якраз і можна відразу «перескакувати» в довгоочікувані 4G LTE і високі швидкості. Тут немає проміжних стандартів 3-го покоління.
Для існуючих CDMA-операторів LTE 800 - це абсолютно нова мережа, куди поступово будуть мігрувати клієнти. А для WIMAX-технологій, які вже входять в сімейство 4G, це «апгрейд» мережі на великі швидкості, і також поступова міграція абонентів на нові LTE-девайси.
Тому саме для цих діапазонів достатньо просто впровадити принцип технологічної нейтральності - і в операторів з'явиться новий стимул для розвитку мереж. На даний момент ніхто з них не інвестує і не розвиває мережі, оскільки вкладати кошти в застаріле обладнання немає сенсу.

«Сплячі» оператори

Крім того, є група «сплячих» операторів, які просто «сидять» на частотах, ніяк їх не розвиваючи і не стимулюючи тим самим ні галузь, ні економіку в цілому. Це - «Дата Груп» (1,5 ГГц), «Перший інвестиційний союз» (1,9 ГГц), ММДС / СКМ (2,3 ГГц).
Ті оператори, які надають комерційні послуги - «Інтертелеком», «Піпл.нет», «Жираф», «ФРЕШТЕЛ», - якраз фокусують свій розвиток на областях так званого «цифрової нерівності», де наявність широкосмугового інтернету обмежена - це районні центри , селища міського типу, котеджні містечка і сільська місцевість. Це якраз ті області, де «велика GSM-трійка» почне будувати мережі 3G ще не скоро.
Відсутність можливості впроваджувати нові технології через відсутність технологічної нейтральності на законодавчому рівні в підсумку обертається втратою інвестицій в країну і втратою зростання ВВП. Якщо ж забезпечити технологічну нейтральність для всіх цих операторів, то це прискорить проникнення широкосмугового інтернет-доступу в райони і села, і дасть поштовх для розвитку економіки України.

Олена Мініч

За матеріалами: Forbes Україна

Джерело: domik.ua