25 лютого 2021 року на засіданні круглого столу в Київському інституті Бізнесу та Технологій обговорювались сучасні тренди в економіці та роль бізнес освіти, де узяли участь провідні вчені, практики не лише України а і й зарубіжжя. Запис трансляції "Сучасні тренди в економіці та роль бізнес освіти" пропонуємо послухати:

Так, на думку професора кафедри маркетингу ДУТ - Надії Писар, процеси глобалізації детермінують становлення інтернаціоналізації та розвиток інтелектуалізації економіки. Змінні економічні, науково-технічні, політичні та інші чинники зовнішнього середовища культивують нові професійні якості фахівців. Гіпотетичне прогнозування розвитку економіки відхиляє фантастику про виконання програмними роботами рутинних операцій, що автоматизує 40% робочих місць та надасть людям можливість творчо і креативно підходити до наповнення цінними і якісними властивостями продуктів, що є перевагою для зростання їх доданої вартості.

Визначальним чинником успіху серед конкурентів стає довгострокове стратегічне бачення місії, чітке формування цілей і цінностей діяльності компаній, а значить чітка відповідь на запитання: як допомогти суспільству стати кращим?. Якщо працівник буде відкритий до інновацій, з творчими підходами та мати стратегічне бачення – буде запитуваним на ринку. Для збереження інтелектуального потенціалу нової моделі економіки (sharing economy) стає життєво необхідним забезпечити розвиток конкурентоспроможної системи освіти, яка стає усе більше доступною як в умовах пандемії так і під впливом глобалізації та інформатизації, що відкривають можливості доступу до освіти авторитетних закладів світу. Погоджуючись з думкою Т. Біксона[1], освіта стає ключовою детермінантою економічних результатів і потенціалу країн світу. Характерними рисами глобалізації у галузі освіти є уніфікація знань, загальне прагнення країн світу до досягнення високої якості освіти.

Відомо, що ЮНЕСКО[2] оголосило ХХІ ст. століттям освіти, таким чином визнавши освіту рушійною силою не лише у розв’язанні глобальних проблем, які переживає людство, а й у формуванні духовних підвалин нової цивілізації, адже глобалізація пов’язана передусім із визнанням освітньої нерівності. Така тенденція збільшує «відтік інтелекту» за кордон, що виражається у велике демографічне лихо при будівництві вільної, незалежної, суверенної України. Основною проблемою освітнього простору постає визнання дипломів студентів у тій чи іншій країні. За таких обставин національні системи вищої освіти поповнюються освітніми провайдерами неформальної освіти.

Сучасна бізнес-освіта має executive характер, а міжнародні компетенції в Україні мало проявляються. Прикладне застосування світових підходів та інновацій до проблем бізнесу має бути інтенсивніше в динамічних процесах економіки. Тому, зв’язок теорії з практикою повинен забезпечуватися участю студента у реальних проектах під керівництвом викладача та фахівця від фірми-замовника, вирішенням ситуативних завдань, проведенням рольових ігор, імітацій, а також за допомогою створення навчальних галузевих структур при великих фірмах та підприємствах.

Реалії економічного світу формують концепцію освіти уподовж життя. З наукової точки зору ідея безперервної освіти пов’язана з концепцією напіврозпаду знань (concept of the «half-life of knowledge») австрійсько-американського економіста Фріца Махлупа, який звернув увагу на відстань, що характеризує якість та глибину знань, отриманих у минулому, їхню відповідність сучасним вимогам. Період напіврозпаду знань визначають як час після завершення навчання, протягом якого професіонали втрачають половину первинної компетентності. Вважають, що період напіврозпаду знань у різних сферах діяльності людини може складати від декількох місяців до 5-10 років. На думку іншого дослідника з Інституту Світової економіки імені Фернана Броделя (Бразилія) Пітера Т. Найта, напіврозпад знань може мати неоднакову тривалість. Виокремлюють знання з коротким та довгим періодами напіврозпаду. Знання з коротким напіврозпадом здобувають швидко, їхня актуальність є ситуативною (це знання з використання програмного забезпечення, частина технічних і професійних навичок тощо), а от до знань із довгим періодом напіврозпаду належить знання мови, логіки, математики, теоретичної частини професійного навчання. Традиційна академічна освіта впродовж тривалого періоду часу забезпечує людей знаннями, що залишаються актуальними доволі довго і виступають базовим підґрунтям для здобуття знань, які через ті чи ті обставин можуть бути замінені на інші, більш сучасні. У контексті професійного навчання важливою є визначення одиниці виміру старіння знань фахівця, яку розглядають як період «напіврозпаду» компетентності. Так, зниження компетентності на 50% унаслідок появи нової інформації свідчить, що для багатьох професій цей період настає менш ніж через 5 років. Іншими словами, стосовно системи вищої освіти втрата знань настає раніше, аніж закінчується навчання, а тому вирішити цю проблему можна шляхом запровадження безперервної освіти[3].

Попри різні труднощі розвитку бізнес-освіти в Україні, відрадним є жвавий інтерес до цієї проблеми, зокрема і через проведення даного семінару – «Сучасні тренди в економіці та роль бізнес освіти». На усвідомлення важливості цієї проблеми вплинули також і зовнішні ініціативи, а це: ООН, ЮНЕСКО, Міжнародної організації праці, Ради Європи, Європейської Комісії, а також резолюції, конвенції, меморандуми, рекомендації, схвалені багатьма всесвітніми й регіональними форумами з проблем освіти дорослих як ключового елемента освіти упродовж життя. Крім цього, відповідно до ст. 433 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС сторони вивчають можливості розвитку співробітництва у сфері середньої освіти, дистанційного навчання та освіти протягом життя[4].

Цитуючи Альберта Ейнштейна: «Аби втримати рівновагу, потрібно постійно рухатися» резюмуємо: неперервне навчання є ключовим при розв’язанні глобальних освітніх проблем та викликів, або у реаліях економічного світу  упродовж життя необхідна освіта.