29 жовтня 2019 р. на практичному занятті з дисципліни «Групова динаміка та комунікації», яке проводилось к.е.н., доцентом кафедри маркетингу Євтушенко Н.О., староста групи ТСД-14 Щеглова Олена виступила з презентацією на тему «Як борються зі стресом студенти» у форматі інтерв’ю. Напередодні вона опитала своїх одногрупників, після чого сформувала презентацію.

Того разу це було під час представлення презентації, Олена Щеглова долучала до розмови усіх студентів, аби ті змогли навести приклади власної боротьби зі стресом.

На фото видно, що студенти зацікавлено слухають і розглядають слайди презентації, дехто повеселішав після того як його попросили зачитати власну думку, а дехто напружено чекає своєї черги.

В цьому саме й полягає суть, щоб староста під час роботи над презентацією задала питання кожному студенту групи на головну тему презентації, а потім студенти надіслали їй свої думки щодо цього приводу.

Очевидно що були й такі, в кого не було часу, чи бажання написати бодай щось. Або ж бо віднеслись до цього, як старожил до чогось нового. Її також могли не підтримати ті хто мислили шаблонним «Оце я зараз допоможу, а мені з того нічого не буде, тому я допомагати не стану».

Можливо в недалекому майбутньому, коли незважаючи на неймовірну за обсягами кількість інформаційних потоків, що ллються на нас постійно з життя та інтернету, вигадають спосіб штучної комунікації між людьми, які живуть в різних середовищах і займаються обробкою різної інформації. Тоді і тільки тоді наступить порозуміння з усіма і кожним.    

Ось в такому цікавому форматі на практичних заняттях дисципліни «Групова динаміка і комунікації» засвоюються практичні навички і реалізується інноваційний зміст навчання студентів Державного університету телекомунікацій.

Можливо ні.

Розуміння один одного – ціль даного типу презентацій. Вона єднає. Допомагає знайти спільну мову між студентами, а також показує хто є хто у групі. Інакше кажучи, за допомогою цього бали за виконану роботу отримують всі, хто в ній брав участь, незалежно від обсягу витраченої на неї енергії.

«…Якось темним ранком я прокинувся із відчуттям що я «зомбі повсякденного порядку», і все що я роблю настільки передбачувано, що якби мене продавали в магазині, то наді мною висів би ярлик «Стандартний громадянин. Ціна 1 людське життя». Тоді  в мені щось перемкнуло. Моє его збісилось, і почало надсилати думки типу: якщо ти і далі будеш поводити себе по стандарту, то ти станеш таким самим як і 95% невдах планети Земля.

Це мене дуже налякало. Тому зараз я тут, і роблю не тільки те що хочу, але ще й те що треба.

Я є одним із тих хто надіслав розгорнуту відповідь на запитання «як ти борешся зі стресом?».

Мабуть прочитавши все що вгорі, ви нарешті зрозуміли що робите не так у своєму житті, і знаєте що робити далі. А також пам’ятайте – самогубство це найгірший вихід із проблем…»

А ще можна додати, що презентація у форматі інтерв’ю вийшла випадково. Вона планувалась як групова. Ніколи такого не було і ось знову!

Багато ще потрібно зробити і уточнити щоб даний формат був зрозумілим всім хто захоче з ним  працювати.

Особливий той випадок, коли при створенні одного виходить щось інше.

Сам процес створення, витрачає деяку кількість ресурсів. Тому під кінець часто стається «поворот не туди».

Вид діяльності того, хто робить і того, хто його оточує, грають чималу роль у формуванні кінцевого продукту, тому треба або усамітнитися, або оточити себе тими, хто зрозуміє і підтримає.

Інформаційного навантаження буде багато, готуватись до цього треба заздалегідь, як тільки побачиш його далекий силует.

Типу особистого ставлення до тої чи іншої цілі роботи над презентацією повинно приділятися досить таки солідна увага. Тільки задумайтесь. Більшість робить їх лише заради оцінок, не беручи до уваги не малу кількість інших факторів. Але ж ви не такі як всі. Ви принаймні дочитали аж до сюди.

Успішного написання презентацій!