Важливі зрушення в усіх сферах людської життєдіяльності змінюють вимоги до підготовки кадрів у закладах вищої освіти. Показником якості підготовки майбутніх спеціалістів є не лише їх здатність творчо застосовувати новітні досягнення у практичній сфері, але й генерувати нові ідеї. Одним із складників формування моделі якісної освіти є залучення здобувачів вищої освіти до науково-дослідної роботи, включення до орбіти наукового життя кафедри та університету. Особливістю організації НДР у закладах вищої освіти є її тісний зв᾽язок з актуальною проблематикою соціально-політичного, економічного, культурного, наукового життя соціуму, а також із навчальним процесом. Результати наукових досліджень здобувачів впливають на якість навчального процесу: підвищують рівень знань, отриманих на лекціях, семінарах, практичних заняттях, сприяють розширенню предметного поля навчальних дисциплін та збагаченню їх змісту, є запорукою якісного проведення педагогічної практики магістрів.
Підсумки написання та захисту кваліфікаційних (магістерських) робіт за освітньою програмою «Управління інформаційно-комунікаційною діяльність» свідчить про характер вибору тематики наукових робіт. Він обумовлений кількома чинниками, а саме: сфера діяльності та професійних інтересів магістрів («ПР-комунікації в арт-бізнесі (на прикладі кураторських виставок)» – куратора мистецьких виставок Олени Єрмоленко; «Документація наукових бібліотек в інформаційній інфраструктурі» –директора комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека» Ірини Холодняк; «Інформаційно-комунікаційна діяльність в правовій сфері (на прикладі Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України») – інженера відділу експлуатації автотранспорту зазначеної Державної установи Крістіни Стельмах); актуальні події соціально-політичного життя країни («Методи російсько-української інформаційної війни» – Ірини Авраменко; «Комунікаційні аспекти інформаційної війни: пропаганда (на матеріалах гібридної війни російської федерації проти України 2014–2023 років)» –Божени Богатиренко; «Державна політика в інформаційній сфері України та виклики війни за незалежність 2022–2023 рр.» – Олексія Басова; «Стратегічні комунікації в умовах війни: український досвід» – Євгена Мосєйко;
«Волонтерський рух України за умов протистояння повномасштабній агресії російської федерації 2022–2023 рр.: інформаційно-комунікаційні аспекти» –Станіслава Луціва; «Інформаційна війна як механізм впливу агресора в умовах війни в Україні» – Богдана Олексійчука); інтерес до сучасних проблем науки і сфери практичної діяльності («Сучасні проблеми забезпечення збереженості архівних документів» – Івана Возьянова; «Впровадження систем електронного документообігу в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення» – Яни Пильгук; «Проблеми формування системи інформаційно-аналітичного забезпечення та супроводу управлінської діяльності» – Анастасії Плюти), гармонізація тематики досліджень з темою науково-дослідної роботи кафедри «Інформаційно-комунікативний простір: документознавчий та лінгвокультурологічний аспекти» («Інформаційно-комунікаційна діяльність і безпека інформації» – Олексія Гарбузова; «Інформаційно-комунікаційне забезпечення діяльності підприємства» – Євгенія Стасенка; «Управління інформаційними потоками в аналітичній діяльності (на прикладі ІТ-платформи LIGA360») – Максима Кирилюка; «Управління ризиками в інформаційно-комунікаційній діяльності організацій: аналіз сучасних підходів та методів» – Вадима Масляного; «Застосування штучного інтелекту в інформаційно-комунікаційному просторі» – Сергія Машковця).
Дізнавайся більше про життя студентів кафедри документознавства та інформаційної діяльності, приєднуйся до нас у соцмережах: