Науковий студентський гурток “25 кроків мовної впевненості” інформує:

Викладачами кафедри української мови Державного університету телекомунікацій, членською радою університету і відділу з питань соціальних та навчальних проблем студентів відбувся захід присвячений річниці з дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки) видатної української письменниці, поетеси, перекладача, громадської діячки.

Іноземні слухачі підготовчого відділення та українські студенти різних факультетів Державного університету телекомунікацій спочатку слухали лекцію про ІСТОРІЮ КОХАННЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ТА СЕРГІЯ МЕРЖИНСЬКОГО.

“Вони познайомилися в Ялті в 1897 році. Двоє самотніх людей, зломлених важкою хворобою. Він – стриманий, скромний, делікатний молодий чоловік 27 років, синьоокий, красивий, з хворобливою матовою шкірою. Демократ, революціонер, засновник політичних гуртків в Києві та Мінську, один з організаторів I з’їзду РСДРП Сергій Костянтинович Мержинський до того ж захоплювався і поезією, однак великих творчих висот не досяг.

Вона – на рік за нього молодша, тендітна, худенька, сором’язлива, схожа на зовсім юну дівчину. Жінка, що втілює в собі силу і мудрість, талант і широку душу, що зуміла знайти в собі мужність боротися з хворобою і прожити дуже коротке життя так яскраво і повноцінно.”

Мій любий друже, створений для мене навіки..

Мій любий, мій єдиний... Мій любий друже, чому твої листи ніколи

не пахли зів’ялими трояндами?

Ніколи не пахли тонким-тонким ароматом моїх сліз і не були побризкані сонячним світлом тендітних пелюсток троянди?

Прекрасна і сумна історія….

Після лекції іноземні слухачі підготовчого відділення та українські студенти читали вірші української поетеси.

Стояла я і слухала весну

Стояла я і слухала весну,

Весна мені багато говорила,

Співала пісню дзвінку, голосну

То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,

Про молодощі, радощі, надії,

 Вона мені переспівала знов

Те, що давно мені співали мрії.

Коли дивлюсь глибоко в любі очі,

в душі цвітуть якісь квітки урочі,

в душі квітки і зорі золотії,

а на устах слова, але не тії,

усе не ті, що мріються мені,

коли вночі лежу я у півсні.

Либонь, тих слів немає в жодній мові,

та цілий світ живе у кожнім слові,

і плачу я й сміюсь, тремчу і млію,

та вголос слів тих вимовить не вмію...

Захід відбувся у дружній атмосфері з використовуючи інтерактивні методи  навчання, у процесі якого студенти і викладач перебувають у режимі бесіди, діалогу між собою. Це співпраця, взаємонавчання: викладач – студент, студент – студент. При цьому викладач і студент – рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання. Інтерактивна взаємодія виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. Під час такого спілкування студенти вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, ухвалювати обґрунтовані рішення.